ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ ОЖИРІННЯ: АНАЛІЗ КЛЮЧОВИХ ФАКТОРІВ ТА РИЗИКІВ

Автор(и)

  • Т.О. Воронцова канд. мед. наук, доцент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією, Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • Т.В. Коник студентка п’ятого курсу медичного факультету, Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • М.Б. Трохименко студентка п’ятого курсу медичного факультету, Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, м.Тернопіль, Україна
  • О.І. Хлібовська канд. мед. наук, доцент кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти, Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • П.В. Гощинський канд. мед. наук, доцент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією, Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • В.Г. Дживак д-р філософії (Медицина), асистент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією, Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.28.4.112.2024.13

Ключові слова:

ожиріння; вітамін Д; інсулінорезистентність; метаболічний синдром; цукровий діабет; причини ожиріння

Анотація

Вступ. Дитяче ожиріння є однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини, що відображається на фізичному, психологічному та соціальному здоров’ї. За останні десятиліття рівень дитячого ожиріння значно зріс, перетворившись на глобальну епідемію, яка впливає на мільйони дітей. Серед основних причин дитячого ожиріння виділяють генетичну схильність, ендокринні порушення, нездоровий спосіб життя, неправильне харчування та низький рівень фізичної активності. Ожиріння у дітей супроводжується серйозними наслідками для здоров’я. Кардіометаболічні порушення, включаючи артеріальну гіпертензію, дисліпідемію та підвищення рівня глюкози в крові є найпоширенішими наслідками. Всі ці стани збільшують ризик серцево-судинних захворювань у майбутньому. Діти з ожирінням частіше страждають від цукрового діабету 2-го типу, який супроводжується порушенням обміну глюкози та хронічними ускладненнями. Для боротьби з дитячим ожирінням потрібен комплексний підхід, який включає освітні, медичні та соціальні заходи. Раннє втручання є ключовим для профілактики серйозних наслідків. Освіта батьків і дітей про принципи здорового харчування та користь фізичної активності повинна бути пріоритетом. Програми у школах можуть сприяти формуванню здорових звичок, пропонуючи уроки фізкультури та навчальні матеріали.
Мета роботи - всебічний аналіз проблеми причин та наслідків дитячого ожиріння, зокрема вивчення основних факторів ризику, супутніх захворювань та наслідків для здоров’я в короткостроковій і довгостроковій перспективі.
Висновок. Дитяче ожиріння є багатофакторною проблемою, яка поєднує генетичні, поведінкові та соціально-економічні чинники, спричиняючи серйозні медичні, психологічні та соціальні наслідки. Ефективна профілактика потребує раннього втручання, освіти для батьків і дітей, а також міждисциплінарного підходу до лікування. Узгоджені зусилля на рівні сім’ї, суспільства та держави є ключем до подолання цієї проблеми та забезпечення здорового майбутнього для наступних поколінь.

Посилання

Smith JD, Fu E, Kobayashi MA. Prevention and Management of Childhood Obesity and Its Psychological and Health Comorbidities. Annu Rev Clin Psychol. 2020;16:351-78. DOI: 10.1146/annurev-clinpsy-100219-060201.

González-Álvarez MA, Lázaro-Alquézar A, Simón-Fernández MB. Global Trends in Child Obesity: Are Figures Converging? Int J Environ Res Public Health. 2020;17(24):9252. DOI: 10.3390/ijerph17249252.

Masood B, Moorthy M. Causes of obesity: a review. Clin Med (Lond). 2023;23(4):284-91. DOI: 10.7861/clinmed.2023-0168.

Biro FM, Wien M. Childhood obesity and adult morbidities. Am J Clin Nutr. 2010;91(5):1499-505. DOI: 10.3945/ajcn.2010.28701B.

Farpour-Lambert NJ, Baker JL, Hassapidou M, Holm JC, Nowicka P, O'Malley G, et al. Childhood Obesity Is a Chronic Disease Demanding Specific Health Care--a Position Statement from the Childhood Obesity Task Force (COTF) of the European Association for the Study of Obesity (EASO). Obes Facts. 2015;8(5):342-9. DOI: 10.1159/000441483.

Rankin J, Matthews L, Cobley S, Han A, Sanders R, Wiltshire HD, et al. Psychological consequences of childhood obesity: psychiatric comorbidity and prevention. Adolesc Health Med Ther. 2016;7:125-46. DOI: 10.2147/AHMT.S101631.

Xu S, Xue Y. Pediatric obesity: Causes, symptoms, prevention and treatment. Exp Ther Med. 2016;11(1):15-20. DOI: 10.3892/etm.2015.2853.

Schwartz MW, Seeley RJ, Zeltser LM, Drewnowski A, Ravussin E, Redman LM, et al. Obesity Pathogenesis: An Endocrine Society Scientific Statement. Endocr Rev. 2017;38(4):267-96. DOI: 10.1210/er.2017-00111.

Lin X, Li H. Obesity: Epidemiology, Pathophysiology, and Therapeutics. Front Endocrinol (Lausanne). 2021;12:706978. DOI: 10.3389/fendo.2021.706978.

Bouchard C. Genetics of Obesity: What We Have Learned Over Decades of Research. Obesity (Silver Spring). 2021;29(5):802-20. DOI: 10.1002/oby.23116.

Littleton SH, Berkowitz RI, Grant SF. Genetic Determinants of Childhood Obesity. Mol Diagn Ther. 2020;24(6):653-63. DOI: 10.1007/s40291-020-00496-1.

Grimm ER, Steinle NI. Genetics of eating behavior: established and emerging concepts. Nutr Rev. 2011;69(1):52-60. DOI: 10.1111/j.1753-4887.2010.00361.x.

Manfredi L, Accoto A, Couyoumdjian A, Conversi D. A Systematic Review of Genetic Polymorphisms Associated with Binge Eating Disorder. Nutrients. 2021;13(3):848. DOI: 10.3390/nu13030848.

Bouchard C. Childhood obesity: are genetic differences involved? Am J Clin Nutr. 2009;89(5):1494-501. DOI: 10.3945/ajcn.2009.27113C.

Mazur A, Molnár D, Gawlik AM, Telega G, Vlachopapadopoulou E, Wojcik M. Editorial: Endocrine and metabolic consequences of childhood obesity, volume II. Front Endocrinol (Lausanne). 2023;14:1239914. DOI: 10.3389/fendo.2023.1239914.

Teixeira PF, Dos Santos PB, Pazos-Moura CC. The role of thyroid hormone in metabolism and metabolic syndrome. Ther Adv Endocrinol Metab. 2020;11:2042018820917869. DOI: 10.1177/2042018820917869.

Wondmkun YT. Obesity, Insulin Resistance, and Type 2 Diabetes: Associations and Therapeutic Implications. Diabetes Metab Syndr Obes. 2020;13:3611-16. DOI: 10.2147/DMSO.S275898.

Ye J. Mechanisms of insulin resistance in obesity. Front Med. 2013;7(1):14-24. DOI: 10.1007/s11684-013-0262-6.

Meinardi JR, Wolffenbuttel BH, Dullaart RP. Cyclic Cushing's syndrome: a clinical challenge. Eur J Endocrinol. 2007;157(3):245-54. DOI: 10.1530/EJE-07-0262.

Frühbeck G, Catalán V, Rodríguez A, Gómez-Ambrosi J. Adiponectin-leptin ratio: A promising index to estimate adipose tissue dysfunction. Relation with obesity-associated cardiometabolic risk. Adipocyte. 2017;7(1):57-62. DOI: 10.1080/21623945.2017.1402151.

Kim J, Lim H. Nutritional Management in Childhood Obesity. J Obes Metab Syndr. 2019;28(4):225-35. DOI: 10.7570/jomes.2019.28.4.225.

Rousham EK, Goudet S, Markey O, Griffiths P, Boxer B, Carroll C, et al. Unhealthy Food and Beverage Consumption in Children and Risk of Overweight and Obesity: A Systematic Review and Meta-Analysis. Adv Nutr. 2022;13(5):1669-96. DOI: 10.1093/advances/nmac032.

Singh SA, Dhanasekaran D, Ganamurali N, L P, Sabarathinam S. Junk food-induced obesity- a growing threat to youngsters during the pandemic. Obes Med. 2021;26:100364. DOI: 10.1016/j.obmed.2021.100364.

Hill JO, Wyatt HR, Peters JC. Energy balance and obesity. Circulation. 2012;126(1):126-32. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.111.087213.

Hanifah L, Nasrulloh N, Sufyan DL. Sedentary Behavior and Lack of Physical Activity among Children in Indonesia. Children (Basel). 2023;10(8):1283. DOI: 10.3390/children10081283.

Williams AS, Ge B, Petroski G, Kruse RL, McElroy JA, Koopman RJ. Socioeconomic Status and Other Factors Associated with Childhood Obesity. J Am Board Fam Med. 2018;31(4):514-21. DOI: 10.3122/jabfm.2018.04.170261.

Lieb DC, Snow RE, DeBoer MD. Socioeconomic factors in the development of childhood obesity and diabetes. Clin Sports Med. 2009;28(3):349-78. DOI: 10.1016/j.csm.2009.02.004.

Newson L, Sides N, Rashidi A. The psychosocial beliefs, experiences and expectations of children living with obesity. Health Expect. 2024;27(1):e13973. DOI: 10.1111/hex.13973.

Yau YH, Potenza MN. Stress and eating behaviors. Minerva Endocrinol. 2013;38(3):255-67.

Kalra G, De Sousa A, Sonavane S, Shah N. Psychological issues in pediatric obesity. Ind Psychiatry J. 2012;21(1):11-7. DOI: 10.4103/0972-6748.110941.

Kumari S, Shukla S, Acharya S. Childhood Obesity: Prevalence and Prevention in Modern Society. Cureus. 2022;14(11):e31640. DOI: 10.7759/cureus.31640.

Chung ST, Onuzuruike AU, Magge SN. Cardiometabolic risk in obese children. Ann N Y Acad Sci. 2018;1411(1):166-83. DOI: 10.1111/nyas.13602.

Leopold S, Zachariah JP. Pediatric Obesity, Hypertension, Lipids. Curr Treat Options Pediatr. 2020;6(2):62-77. DOI: 10.1007/s40746-020-00188-2.

Močnik M, Marčun Varda N. Cardiovascular Risk Factors in Children with Obesity, Preventive Diagnostics and Possible Interventions. Metabolites. 2021;11(8):551. DOI: 10.3390/metabo11080551.

Oranika US, Adeola OL, Egbuchua TO, Okobi OE, Alrowaili DG, Kajero A, et al. The Role of Childhood Obesity in Early-Onset Type 2 Diabetes Mellitus: A Scoping Review. Cureus. 2023;15(10):e48037. DOI: 10.7759/cureus.48037.

Ruze R, Liu T, Zou X, Song J, Chen Y, Xu R, et al. Obesity and type 2 diabetes mellitus: connections in epidemiology, pathogenesis, and treatments. Front Endocrinol (Lausanne). 2023;14:1161521. DOI: 10.3389/fendo.2023.1161521.

Prodan A, Dzhyvak VG. Metabolic syndrome: Correlation between main hormones and oxidative stress parameters. Rom J Diabetes Nutr Metab Dis. 2022;29(2):214-9.

Mangova M, Lipek T, Vom Hove M, Körner A, Kiess W, Treudler R, et al. Obesity-associated asthma in childhood. Allergol Select. 2020;4:76-85. DOI: 10.5414/ALX02178E.

Pillar G, Shehadeh N. Abdominal fat and sleep apnea: the chicken or the egg? Diabetes Care. 2008;31 Suppl 2:S303-9. DOI: 10.2337/dc08-s272.

di Palmo E, Filice E, Cavallo A, Caffarelli C, Maltoni G, Miniaci A, et al. Childhood Obesity and Respiratory Diseases: Which Link? Children (Basel). 2021;8(3):177. DOI: 10.3390/children8030177.

Protsailo MD, Fedortsiv OY, Dzhyvak VG, Krycky IO, Hoshchynskyi PV, Horishnyi IM, et al. Clinical features of connective tissue dysplasia, osgood-schlatter disease and multiple cortical disorders in a child. Wiad Lek. 2023;76(8):1854-60. DOI: 10.36740/WLek202308120.

Vincent HK, Heywood K, Connelly J, Hurley RW. Obesity and weight loss in the treatment and prevention of osteoarthritis. PM R. 2012;4(5 Suppl):S59-67. DOI: 10.1016/j.pmrj.2012.01.005.

Smith S, Sumar B, Dixon K. Musculoskeletal pain in overweight and obese children. Int J Obes (Lond). 2014;38(1):11-5. DOI: 10.1038/ijo.2013.187.

Merder-Coşkun D, Uzuner A, Keniş-Coşkun Ö, Çelenlioğlu AE, Akman M, Karadağ-Saygı E. Relationship between obesity and musculoskeletal system findings among children and adolescents. Turk J Phys Med Rehabil. 2017;63(3):207-14. DOI: 10.5606/tftrd.2017.422.

Krul M, van der Wouden JC, Schellevis FG, van Suijlekom-Smit LW, Koes BW. Musculoskeletal problems in overweight and obese children. Ann Fam Med. 2009;7(4):352-6. DOI: 10.1370/afm.1005.

Dakanalis A, Mentzelou M, Papadopoulou SK, Papandreou D, Spanoudaki M, Vasios GK, et al. The Association of Emotional Eating with Overweight/Obesity, Depression, Anxiety/Stress, and Dietary Patterns: A Review of the Current Clinical Evidence. Nutrients. 2023;15(5):1173. DOI: 10.3390/nu15051173.

Frayn M, Livshits S, Knäuper B. Emotional eating and weight regulation: a qualitative study of compensatory behaviors and concerns. J Eat Disord. 2018;6:23. DOI: 10.1186/s40337-018-0210-6.

Favieri F, Marini A, Casagrande M. Emotional Regulation and Overeating Behaviors in Children and Adolescents: A Systematic Review. Behav Sci (Basel). 2021;11(1):11. DOI: 10.3390/bs11010011.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-03

Номер

Том 28 № 4 (112) (2024)

Розділ

НАУКОВІ ОГЛЯДИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Буковинський медичний вісник

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).