КАРДІОВЕРСІЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ СИНУСОВОГО РИТМУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПЕРСИСТУВАЛЬНОЮ ФОРМОЮ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ: СТРАТЕГІЇ ЕФЕКТИВНОГО ЛІКУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.28.4.112.2024.14Ключові слова:
фібриляція передсердь; ішемічна хвороба серця; гіпертонічна хвороба; дисфункція міокарда; катетерна абляція; кардіоверсія; стратегії лікування; серцево-судинний ризикАнотація
Вступ. Фібриляція передсердь є однією з найпоширеніших аритмій у світі та призводить до підвищеного ризику ускладнень, таких як системні емболії, серцева недостатность та ін., саме тому раннє та ефективне лікування ФП є важливим питанням у сфері охорони здоров’я.
Мета дослідження - визначити предиктори ефективності відновлення та утримання синусового ритму, визначити оптимальну стратегію лікування хворих з персистувальною формою фібриляції передсердь.
Матеріал і методи. Проведено аналіз джерел літератури, що включає міжнародні клінічні рекомендації, оригінальні дослідження та мета-аналізи існуючих джерел, проведено їх системний аналіз та узагальнення для визначення предикторів ефективного відновлення та утримання синусового ритму в пацієнтів із фібриляцією передсердь.
Результати. У результаті проведеного аналізу даних літератури визначено низку важливих факторів, що є предикторами відновлення та утримання синусового ритму в пацієнтів із персистувальною ФП: вік, тривалість пароксизму ФП, наявність структурної патології серця та супутньої патології, такої, як артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, наявність дисфункції лівого шлуночка тощо. Також важливим фактором є стратегія лікування, що має підбиратися для кожного пацієнта індивідуально.
Висновки. Існує низка факторів, що мають доведений вплив на імовірність відновлення та утримання синусового ритму в пацієнтів із фібриляцією передсердь, які мають бути враховані при підборі оптимальної стратегії лікування даної категорії хворих.
Перспективи подальших досліджень — незважаючи на значні досягнення у вивченні та лікуванні хворих на персистувальну фібриляцію передсердь, питання вибору оптимальної стратегії лікування залишається відкритим. Так, необхідні подальші дослідження для порівняння ефективності катетерної абляції та фармакологічного лікування антиаритмічними засобами не тільки в розрізі ефективності утримання синусового ритму, а й у контексті довготривалого прогнозу для даних пацієнтів. Також необхідні подальші дослідження з метою визначення оптимальної стратегії відновлення синусового ритму.
Посилання
Lawton JS, Tamis-Holland JE, Bangalore S, Bates ER, Beckie TM, Bischoff JM, et al. 2023 ACC/AHA/ACCP/HRS Guideline for the Diagnosis and Management of Atrial Fibrillation: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. JACC. 2024;83(1):109-279. DOI: 10.1016/j.jacc.2023.08.017.
Roman S, Patel K, Hana D, Guice KC, Patel J, Stadnick C, et al. Rate versus rhythm control for atrial fibrillation: from AFFIRM to EAST-AFNET 4 - a paradigm shift. Future Cardiol. 2022;18(4):354-53. DOI: 10.2217/fca-2021-0034.
Stiell IG, Sivilotti MLA, Taljaard M, Birnie D, Vadeboncoeur A, Hohl CM, et al. Electrical versus pharmacological cardioversion for emergency department patients with acute atrial fibrillation (RAFF2): a partial factorial randomised trial. Lancet. 2020;395(10221):339-49. DOI: 10.1016/S0140-6736(19)32994-0.
Milman B, Burns BD. Atrial fibrillation: an approach to diagnosis and management in the emergency department. Emerg Med Pract. 2021;23(5):1-28.
McIntyre WF, Vadakken ME, Connolly SJ, Mendoza PA, Lengyel AP, Rai AS, et al. Atrial Fibrillation Recurrence in Patients With Transient New-Onset Atrial Fibrillation Detected During Hospitalization for Noncardiac Surgery or Medical Illness: A Matched Cohort Study. Ann Intern Med. 2023;176(10):1299-1307. DOI: 10.7326/M23-1411.
January CT, Wann LS, Calkins H, Chen LY, Cigarroa JE, Cleveland JC, et al. 2019 AHA/ACC/HRS Focused Update of the 2014 AHA/ACC/HRS Guideline for the Management of Patients with Atrial Fibrillation: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society in Collaboration with the Society of Thoracic Surgeons. Circulation. 2019;140(2):125-51. DOI: 10.1161/CIR.0000000000000665.
Kirchhof P, Benussi S, Kotecha D, Ahlsson A, Atar D, Casadei B, et al. 2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. Eur Heart J. 2016;37(38):2893-962. DOI: 10.1093/eurheartj/ehw210.
Cheung CC, Nattel S, Macle L, Andrade JG. Management of Atrial Fibrillation in 2021: An Updated Comparison of the Current CCS/CHRS, ESC, and AHA/ACC/HRS Guidelines. Can J Cardiol. 2021;37(10):1607-18. DOI: 10.1016/j.cjca.2021.06.011.
Chen LY, Chung MK, Allen LA, Ezekowitz M, Furie KL, McCabe P, et al. Atrial Fibrillation Burden: Moving Beyond Atrial Fibrillation as a Binary Entity: A Scientific Statement From the American Heart Association. Circulation. 2018;137(20):623-44. DOI: 10.1161/CIR.0000000000000568.
Parameswaran R, Al-Kaisey AM, Kalman JM. Catheter ablation for atrial fibrillation: current indications and evolving technologies. Nature reviews. Cardiology. 2021;18(3):210-25. DOI: 10.1038/s41569-020-00451-x.
Turagam M, Musikantow D, Whang W, Koruth JS, Miller MA, et al. Assessment of Catheter Ablation or Antiarrhythmic Drugs for First-line Therapy of Atrial Fibrillation: A Meta-analysis of Randomized Clinical Trials. JAMA Cardiology. 2021;6(6):697-705. DOI: 10.1001/jamacardio.2021.0852.
Reddy VY, Gerstenfeld EP, Natale A, Whang W, Cuoco FA, Patel C, et al. Pulsed Field or Conventional Thermal Ablation for Paroxysmal Atrial Fibrillation. N Eng J Med. 2023;389(18):1660-71. DOI: 10.1056/NEJMoa2307291.
Andrade JG, Aguilar M, Atzema C, Bell A, Cairns JA, Cheung CC, et al. The 2020 Canadian Cardiovascular Society/Canadian Heart Rhythm Society Comprehensive Guidelines for the Management of Atrial Fibrillation. Can J Cardiol. 2020;36(12):1847-948. DOI: 10.1016/j.cjca.2020.09.001.
Staerk L, Sherer JA, Ko D, Benjamin EJ, Helm RH. Atrial Fibrillation: Epidemiology, Pathophysiology, and Clinical Outcomes. Circ Res. 2017;120(9):1501-17. DOI: 10.1161/CIRCRESAHA.117.309732.
Wang N, Yu Y, Sun Y, Zhang H, Wang Y, Chen C, et al. Acquired risk factors and incident atrial fibrillation according to age and genetic predisposition. Eur Heart J. 2023;44(47):4982-93. DOI: 10.1093/eurheartj/ehad615.
Gawałko M, Linz D. Atrial Fibrillation Detection and Management in Hypertension. Hypertension. 2023;80(3):523-33. DOI: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.122.19459.
Bisson A, Bodin A, Fauchier G, Herbert J, Angoulvant D, Ducluzeau PH, et al. Sex, age, type of diabetes and incidence of atrial fibrillation in patients with diabetes mellitus: a nationwide analysis. Cardiovasc Diabetol. 2021;20(1):24. DOI: 10.1186/s12933-021-01216-7.
Rillig A, Magnussen C, Ozga AK, Suling A, Brandes A, Breithardt G, et al. Early Rhythm Control Therapy in Patients With Atrial Fibrillation and Heart Failure. Circulation. 2021;144(11):845-58. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.121.056323.
Holder S, Amin P. Atrial Fibrillation: Common Questions and Answers About Diagnosis and Treatment. Am Fam Physician. 2024;109(5):398-404.
Platonov PG, Mitrofanova LB, Orshanskaya V, Ho SY. Structural abnormalities in atrial walls are associated with presence and persistency of atrial fibrillation but not with age. J Am Coll Cardiol. 2011;58(21):2225-32. DOI: 10.1016/j.jacc.2011.05.061.
Khan HR, Yakupoglu HY, Kralj-Hans I, Haldar S, Bahrami T, Clague J, et al. Left Atrial Function Predicts Atrial Arrhythmia Recurrence Following Ablation of Long-Standing Persistent Atrial Fibrillation. Circ Cardiovasc Imaging. 2023;16(6):e015352. DOI: 10.1161/CIRCIMAGING.123.015352.
Mannina C, Ito K, Jin Z, Yoshida Y, Russo C, Nakanishi K, et al. Left Atrial Strain and Incident Atrial Fibrillation in Older Adults. Am J Cardiol. 2023;206:161-67. DOI: 10.1016/j.amjcard.2023.08.060.
Brandes A, Crijns HJGM, Rienstra M, Kirchhof P, Grove EL, Pedersen KB, et al. Cardioversion of atrial fibrillation and atrial flutter revisited: current evidence and practical guidance for a common procedure. Europace. 2020;22(8):1149-61. DOI: 10.1093/europace/euaa057.
Palmiero P, Caretto P, Zito A, Ciccone MM, Pelliccia F, Maiello M. Left ventricular diastolic function in atrial fibrillation: Methodological implications and clinical considerations. Echocardiography. 2024;41(4):e15818. DOI: 10.1111/echo.15818.
Istratoaie S, Sabin O, Vesa ŞC, Cismaru G, Donca VI, Buzoianu AD. Efficacy of amiodarone for the prevention of atrial fibrillation recurrence after cardioversion. Cardiovasc J Afr. 2021;32(6):327-38. DOI: 10.5830/CVJA-2020-060.
Valembois L, Audureau E, Takeda A, Jarzebowski W, Belmin J, Lafuente-Lafuente C. Antiarrhythmics for maintaining sinus rhythm after cardioversion of atrial fibrillation. Cochrane Database Syst Rev. 2019;9(9):CD005049. DOI: 10.1002/14651858.CD005049.pub5.
Pathak RK, Middeldorp ME, Meredith M, Mehta AB, Mahajan R, Wong CX, et al. Long-Term Effect of Goal-Directed Weight Management in an Atrial Fibrillation Cohort: A Long-Term Follow-Up Study (LEGACY). J Am Coll Cardiol. 2015;65(20):2159-69. DOI: 10.1016/j.jacc.2015.03.002.
Essa H, Lip GYH. Atrial fibrillation and vascular disease: Coronary artery disease and/or peripheral artery disease? Arch Cardiovasc Dis. 2021;114(3):173-75. DOI: 10.1016/j.acvd.2021.02.002.
Lankveld T, de Vos CB, Limantoro I, Zeemering S, Dudink E, Crijns HJ, et al. Systematic analysis of ECG predictors of sinus rhythm maintenance after electrical cardioversion for persistent atrial fibrillation. Heart Rhythm. 2016;13(5):1020-27. DOI: 10.1016/j.hrthm.2016.01.004.
Oikonomou E, Zografos T, Papamikroulis GA, Siasos G, Vogiatzi G, Theofilis P, et al. Biomarkers in Atrial Fibrillation and Heart Failure. Curr Med Chem. 2019;26(5):873-87. DOI: 10.2174/0929867324666170830100424.
Prasai P, Shrestha DB, Saad E, Trongtorsak A, Adhikari A, Gaire S, et al. Electric Cardioversion vs. Pharmacological with or without Electric Cardioversion for Stable New-Onset Atrial Fibrillation: A Systematic Review and Meta-Analysis. J Clin Med. 2023;12(3):1165. DOI: 10.3390/jcm12031165.
Menichelli D, Poli D, Antonucci E, Palareti G, Pignatelli P, Pastori D. Renin-angiotensin-aldosterone system inhibitors and mortality risk in elderly patients with atrial fibrillation. Insights from the nationwide START registry. Eur J Intern Med. 2024;119:84-92. DOI: 10.1016/j.ejim.2023.08.019.
Oraii A, Vasheghani-Farahani A, Oraii S, Roayaei P, Balali P, Masoudkabir F. Update on the efficacy of statins in primary and secondary prevention of atrial fibrillation. Rev Port Cardiol. 2021;40(7):509-18. DOI: 10.1016/j.repce.2020.11.024.
Tzeis S, Gerstenfeld EP, Kalman J, Saad EB, Sepehri Shamloo A, Andrade JG, et al. 2024 European Heart Rhythm Association/Heart Rhythm Society/Asia Pacific Heart Rhythm Society/Latin American Heart Rhythm Society expert consensus statement on catheter and surgical ablation of atrial fibrillation. Europace. 2024;26(4):euae043. DOI: 10.1093/europace/euae043.
Verma A, Jiang CY, Betts TR, Chen J, Deisenhofer I, Mantovan R, Approaches to catheter ablation for persistent atrial fibrillation. N Engl J Med. 2015;372(19):1812-22. DOI: 10.1056/NEJMoa1408288.
Hunter RJ, Berriman TJ, Diab I, Kamdar R, Richmond L, Baker V. A randomized controlled trial of catheter ablation versus medical treatment of atrial fibrillation in heart failure (the CAMTAF trial). Circ Arrhythm Electrophysiol. 2014;7(1):31-8. DOI: 10.1161/CIRCEP.113.000806.
Winkle RA, Mead RH, Engel G, Salcedo J, Brodt C, Barberini P, et al. Very long-term outcomes of atrial fibrillation ablation. Heart Rhythm. 2023;20(5):680-88. DOI: 10.1016/j.hrthm.2023.02.002.
Saleh K, Haldar S. Atrial fibrillation: a contemporary update. Clin Med (Lond). 2023;23(5):437-41. DOI: 10.7861/clinmed.2023-23.5.Cardio2.
Mozaffarian D, Benjamin EJ, Go AS, Arnett DK, Blaha MJ, Cushman M, et al. Heart Disease and Stroke Statistics-2016 Update: A Report from the American Heart Association. Circulation. 2016;133(4):e38-e360.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Буковинський медичний вісник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
