МАРКЕРИ ЗАПАЛЕННЯ ТА ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2-ГО ТИПУ З ПОСТКОВІДНИМ СИНДРОМОМ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.29.1.113.2025.5Ключові слова:
цукровий діабет 2-го типу; COVID-19; постковідний синдром; оксидативний стрес; системне запалення; ендотеліальна дисфункціяАнотація
Відомо, що в частини хворих із постковідним синдромом розвиваються хронічні захворювання, а саме: цукровий діабет, автоімунні захворювання, цереброваскулярні та/або серцево-судинні розлади, у т.ч. венозна тромбоемболія, психологічний дистрес, або психічні захворювання, які згодом призводять до обтяження стійких симптомів і наслідків після гострої інфекції SARS-CoV-2. Поліорганні прояви та наслідки COVID-19 після гострої фази інфекції SARS-CoV-2 визнані новою хворобою. Однак як патогенез, так і поширеність постковідного синдрому все ще є не до кінця дослідженими. Важливим є також вивчення перебігу цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) на тлі постковідного синдрому.
Мета дослідження – вивчити показники системного запалення та функціонального стану ендотелію у хворих на цукровий діабет 2-го типу з постковідним синдромом.
Матеріал і методи. Обстежено 102 пацієнти з постковідним синдромом, які були розподілені на дві групи: І група – 53 хворих на ЦД 2-го типу без постковідного синдрому, ІІ група - 49 пацієнтів із ЦД 2-го типу з постковідним синдромом, а також 20 практично здорових осіб (ПЗО). Функціональний стан ендотелію вивчали за загальним NO, ендотеліном-1 (ЕТ-1), вмістом sVCAM-1 в сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА). Рівень СРБ, фактора некрозу пухлин-α (ФНПα), трансформувального фактора росту-β1 (ТФРβ1), інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) та 8-ізопростану в сироватці крові визначали також за допомогою ІФА.
Результати. У хворих на ЦД 2-го типу як із постковідним синдромом, так і без нього, спостерігаються інтенсифікація системного запалення та оксидативного стресу порівняно з ПЗО. При цьому наявність ПКС супроводжується більш вираженим збільшенням вмісту СРБ та прозапальних цитокінів на тлі менш вираженого підвищення протизапального цитокіну ІЛ-10.
Виявлено також зміни в показниках, які характеризують функціональний стан ендотелію, а саме зменшення вмісту загального оксиду азоту на тлі підвищення концентрацій ЕТ-1 та sVCAM -1, більш виражених за наявності ПКС.
Висновки. Дослідження підтверджує, що перебіг цукрового діабету з постковідним синдромом супроводжується підсиленням оксидативного стресу, системного запалення за одночасного поглиблення ендотеліальної дисфункції.
Посилання
Pierce JD, Shen Q, Cintron SA, Hiebert JB. Post-COVID-19 Syndrome. Nurs Res. 2022 Mar-Apr 01;71(2):164-74. DOI: 10.1097/NNR.0000000000000565.
Scharf RE, Anaya JM. Post-COVID Syndrome in Adults-An Overview. Viruses. 2023 Mar 4;15(3):675. DOI: 10.3390/v15030675.
Xie Y, Al-Aly Z. Risks and burdens of incident diabetes in long COVID: A cohort study. Lancet Diabetes Endocrinol. 2022;10(5):311-21. DOI: 10.1016/S2213-8587(22)00044-4.
Rojas M, Rodríguez Y, Acosta-Ampudia Y, Monsalve DM, Zhu C, Li Q-Z, et al. Autoimmunity is a hallmark of post-COVID syndrome. J Transl Med. 2022;20(1):129. DOI: 10.1186/s12967-022-03328-4.
Xie Y, Xu E, Bowe B, Al-Aly Z. Long-term cardiovascular outcomes of COVID-19. Nat Med. 2022;28(3):583-90. DOI: 10.1038/s41591-022-01689-3.
Katsoularis I, Fonseca-Rodríguez O, Farrington P, Jerndal H, Lundevaller EH, Sund M, et al. Risks of deep vein thrombosis, pulmonary embolism, and bleeding after COVID-19: Nationwide self-controlled cases series and matched cohort study. BMJ. 2022;377:e069590. DOI: 10.1136/bmj-2021-069590.
Wang S, Quan L, Chavarro JE, Slopen N, Kubzansky LD, Koenen KC, et al. Associations of depression, anxiety, worry, perceived stress, and loneliness prior to infection with risk of post-COVID-19 conditions. JAMA Psychiatry. 2022;79(11):1081-91. DOI: 10.1001/jamapsychiatry.2022.2640.
Xie Y, Xu E, Al-Aly Z. Risks of mental health outcomes in people with COVID-19: Cohort study. BMJ. 2022;376:e068993. DOI: 10.1136/bmj-2021-068993.
Bobryk MI. Metabolichni osoblyvosti patsiientiv iz tsukrovym diabetom 2-ho typu, yaki perenesly postkovidnyi syndrome [Metabolic features of patients with type 2 diabetes mellitus who have suffered post-covid syndrome]. Ukrains'kyi medychnyi chasopys. 2024;6:111-12. (in Ukrainian).
Vasbinder A, Anderson E, Shadid H, Berlin H, Pan M, Azam TU, et al. Inflammation, hyperglycemia, and adverse outcomes in individuals with diabetes mellitus hospitalized for COVID-19. Diabetes Care. 2022;45(3):692-700. DOI: 10.2337/dc21-2102.
Bektas A, Schurman SH, Franceschi C, Ferrucci L. A public health perspective of aging: do hyper-inflammatory syndromes such as COVID-19, SARS, ARDS, cytokine storm syndrome, and post-ICU syndrome accelerate short- and long-term inflammaging? Immun Ageing. 2020;17:23. DOI: 10.1186/s12979-020-00196-8.
Yong SJ. Long COVID or post-COVID-19 syndrome: putative pathophysiology, risk factors, and treatments. Infect Dis (Lond). 2021;53(10):737-54. DOI: 10.1080/23744235.2021.1924397.
Shah AS, Wong AW, Hague CJ, Murphy DT, Johnston JC, Ryerson CJ, et al. A prospective study of 12-week respiratory outcomes in COVID-19-related hospitalisations. Thorax. 2021;76(4):402-4. DOI: 10.1136/thoraxjnl-2020-216308.
Rizvi AA, Kathuria A, Al Mahmeed W, Al-Rasadi K, Al-Alawi K, Banach M, et al. Post-COVID syndrome, inflammation, and diabetes. J Diabetes Complications. 2022 Nov;36(11):108336. DOI: 10.1016/j.jdiacomp.2022.108336.
Stark K, Massberg S. Interplay between inflammation and thrombosis in cardiovascular pathology. Nat Rev Cardiol. 2021;18(9):666-82. DOI: 10.1038/s41569-021-00552-1.
Wagner DD, Heger LA. Thromboinflammation: From Atherosclerosis to COVID-19. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2022;42(9):1103-12. DOI: 10.1161/ATVBAHA.122.317162.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Буковинський медичний вісник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
