ЗНАЧЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЛЛЯНОГО ШРОТУ У ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.29.1.113.2025.7Ключові слова:
лляний шрот; травна система; функціональна диспепсія; синдром подразненого кишечнику; клітковина; дієтичне харчуванняАнотація
Захворювання травної системи в дітей за соціальною значущістю посідає одне з перших місць серед патології органів і систем. Останніми роками значно зросла поширеність хронічних патологій шлунково-кишкового тракту в дітей. В Україні частота виявлення хронічних захворювань органів травлення в дітей становить понад 100 на 1000 дітей. Захворювання шлунка залишаються серйозною медико-соціальною проблемою, що важко піддаються діагностиці та негативно впливають на ріст і розвиток дітей. Тому проблема своєчасної діагностики та лікування хронічних захворювань функціонального та органічного генезу травної системи в лікуванні дітей є актуальної та потребує вивчення диференційованих підходів до неї.
Мета дослідження – дослідити роль та ефективність клітковини (шроту з насіння льону) у комплексній терапії захворювань органів травлення в дітей; корегувати лікування дітей із функціональною диспепсією та синдромом подразненого кишечнику шляхом введення в раціон продуктів лікувально-профілактичного призначення рослинного походження (включення в раціон шроту з насіння льону).
Матеріал і методи. Аналіз клінічних симптомів у дітей (віком 8-14 років) із синдромом подразненого кишечнику із запорами та функціональною диспепсією при включенні до комплексної терапії шроту насіння льону. Вивчення медичної документації хворих дітей.
Результати дослідження. Раціон сучасної дитини в більшості випадків складається із рафінованих продуктів, які мають низький відсоток баластних речовин. При рекомендаціях вживати клітковину до 30 г на добу, у реальності цей показник сягає 10 г на добу. Шрот льону має обволікаючу, протизапальну дію, виражені сорбційні, детоксичні, комплексоутворюючі, антиоксидантні, гіпохолестеринемічні, гіполіпідемічні властивості, поліпшують відтік жовчі, відновлюють вітамінний і мінеральний баланс організму, нормалізують порушену флору кишечнику. Застосування шроту знімає поліпрагмазію в лікуванні закрепів, оскільки прийом шроту разом із рідиною або готовими продуктами сприймається дітьми як їжа, а не як ліки. Економічний аспект також є позитивним моментом у лікуванні дітей із закрепами, адже шрот льону за ціною виграє на тлі інших проносних. Включення шроту насіння льону до комплексної терапії функціональних закрепів у дітей сприяє нормалізації випорожнення і ліквідації синдромів і симптомів, які супроводжують хронічні закрепи. При лікуванні дітей із функціональною диспепсією введення в дієтичне харчування шроту насіння льону знижує больовий і диспепсичний синдроми і покращує якість життя хворих.
Висновки. Шрот льону, як джерело клітковини, має значні переваги перед іншими подібними препаратами, оскільки містить багато необхідних поживних речовин, таких як лігнани, жирні кислоти омега-3, харчові волокна, вітаміни та мінерали. Застосування шроту насіння льону в комплексному лікуванні функціональної диспепсії у дітей дає позитивний ефект у зв’язку з так званим альгінатним ефектом при слизоутворенні шроту в просвіті шлунка.
Посилання
Molendijk I, van der Marel S, Maljaars PW. Towards a food pharmacy: immunologic modulation through diet. Nutrients. 2019;11(6):1239. DOI: 10.3390/nu11061239.
Shvets' OV. Kharchuvannia i pozhyvni rechovyny – pryrodni bustery imunnoi systemy [Nutrition and nutrients – natural immune system boosters]. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia. 2022;6:13-6. (in Ukrainian).
Guillin OM, Vindry C, Ohlmann T, Chavatte L. Selenium, selenoproteins and viral infection. Nutrients. 2019;11(9):2101. DOI: 10.3390/nu11092101.
Wessels I, Maywald M, Rink L. Zinc as a gatekeeper of immune function. Nutrients. 2017;9(12):1286. DOI: 10.3390/nu9121286.
Wells CI, O'Grady G, Bissett IP. Acute colonic pseudo-obstruction: A systematic review of aetiology and mechanisms. World J Gastroenterol. 2017;23(30):5634-44. DOI: 10.3748/wjg.v23.i30.5634.
Scutarașu EC, Trincă LC. Heavy Metals in Foods and Beverages: Global Situation, Health Risks and Reduction Methods. Foods. 2023;12(18):3340. DOI: 10.3390/foods12183340.
Klasson KT, Wartelle LH, Lima IM, Marshall WE, Akin DE. Activated carbons from flax shive and cotton gin waste as environmental adsorbents for the chlorinated hydrocarbon trichloroethylene. Bioresour Technol. 2009;100(21):5045-50. DOI: 10.1016/j.biortech.2009.02.068.
Soltanian N, Janghorbani M. A randomized trial of the effects of flaxseed to manage constipation, weight, glycemia, and lipids in constipated patients with type 2 diabetes. Nutr Metab (Lond). 2018;15:36. DOI: 10.1186/s12986-018-0273-z.
Goyal A, Sharma V, Upadhyay N, Gill S, Sihag M. Flax and flaxseed oil: an ancient medicine & modern functional food. J Food Sci Technol. 2014;51(9):1633-53. DOI: 10.1007/s13197-013-1247-9.
Suárez-Martínez C, Santaella-Pascual M, Yagüe-Guirao G, Martínez-Graciá C. Infant gut microbiota colonization: influence of prenatal and postnatal factors, focusing on diet. Front Microbiol. 2023;14:1236254. DOI: 10.3389/fmicb.2023.1236254.
Walker WA. The importance of appropriate initial bacterial colonization of the intestine in newborn, child, and adult health. Pediatr Res. 2017;82(3):387-95. DOI: 10.1038/pr.2017.111.
Saturio S, Nogacka AM, Alvarado-Jasso GM, Salazar N, de Los Reyes-Gavilán CG, Gueimonde M, et al. Role of Bifidobacteria on Infant Health. Microorganisms. 2021;9(12):2415. DOI: 10.3390/microorganisms9122415.
Wiertsema SP, van Bergenhenegouwen J, Garssen J, Knippels LMJ. The Interplay between the Gut Microbiome and the Immune System in the Context of Infectious Diseases throughout Life and the Role of Nutrition in Optimizing Treatment Strategies. Nutrients. 2021;13(3):886. DOI: 10.3390/nu13030886.
Yoo JY, Groer M, Dutra SVO, Sarkar A, McSkimming DI. Gut Microbiota and Immune System Interactions. Microorganisms. 2020 Oct 15;8(10):1587. DOI: 10.3390/microorganisms8101587.
Hrncir T. Gut Microbiota Dysbiosis: Triggers, Consequences, Diagnostic and Therapeutic Options. Microorganisms. 2020;10(3):578. DOI: 10.3390/microorganisms10030578.
DeGruttola AK, Low D, Mizoguchi A, Mizoguchi E. Current Understanding of Dysbiosis in Disease in Human and Animal Models. Inflamm Bowel Dis. 2016;22(5):1137-50. DOI: 10.1097/MIB.0000000000000750.
Rowland I, Gibson G, Heinken A, Scott K, Swann J, Thiele I, et al. Gut microbiota functions: metabolism of nutrients and other food components. Eur J Nutr. 2018;57(1):1-24. DOI: 10.1007/s00394-017-1445-8.
Maftei NM, Raileanu CR, Balta AA, Ambrose L, Boev M, Marin DB, et al. The Potential Impact of Probiotics on Human Health: An Update on Their Health-Promoting Properties. Microorganisms. 2024;12(2):234. DOI: 10.3390/microorganisms12020234.
Saha L. Irritable bowel syndrome: pathogenesis, diagnosis, treatment, and evidence-based medicine. World J Gastroenterol. 2014;20(22):6759-73. DOI: 10.3748/wjg.v20.i22.6759.
Waseem S, Rubin L. A comprehensive review of functional dyspepsia in pediatrics. Clin J Gastroenterol. 2022;15(1):30-40. DOI: 10.1007/s12328-021-01561-w.
Kravchenko TY, Kopiyka GK, Zaretska VV. Functional dyspepsia in children (literature review). Modern pediatrics Ukraine. 2023;4:85-90. DOI: 10.15574/SP.2023.132.85.
Vorontsova TO, Fedortsiv OYe, Krytskyi IO, Hoshchynskyi PV, Dzhyvak VH. Efektyvnist' korektsii diietychnoho kharchuvannia ditei iz funktsional'nymy zakhvoriuvanniamy shlunkovo-kyshkovoho traktu kharchovymy produktamy dlia spetsial'nykh medychnykh tsilei [Effectiveness of dietary correction of children with functional diseases of the gastrointestinal tract with food products for special medical purposes]. Aktual'ni pytannia pediatrii akusherstva ta hinekolohii. 2022;2:12-6. DOI: 10.11603/24116-4944.2021.2.12632. (in Ukrainian).
Levenets SS, Horobets NM, Kirzhner HD, Sabadash VYe. Intestinal microbiota in children with infantile colic. Svit medytsyny ta biolohii. 2021;3:87-90.
Yusuf K, Saha S, Umar S. Health Benefits of Dietary Fiber for the Management of Inflammatory Bowel Disease. Biomedicines. 2022;10(6):1242. DOI: 10.3390/biomedicines10061242.
Hlushchenko L, Kutsenko N. Problems with identification of medicinal plants and medicinal plant raw materials. J Native Alien Plant Stud. 2023;19:38-51. DOI: 10.37555/2707-3114.19.2023.296366.
He Y, Wang B, Wen L, Wang F, Yu H, Chen D, et al. Effects of dietary fiber on human health. Food Sci Human Wellness. 2022;11(1):1-10. DOI: 10.1016/j.fshw.2021.07.001.
Krycky IO, Hoshchynskyi PV, Shulhai OM, Dzhyvak VG, Protsailo MD. Improvement of a comprehensive approach to the treatment of functional constipation in children. Paediatric Surg Ukraine. 2023;4:87-91. DOI: 10.15574/PS.2023.81.87.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Буковинський медичний вісник

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).