МЕХАНІЗМИ ІНТЕГРАЦІЇ В ДІЯЛЬНОСТІ НАДКЛАСТЕРНИХ ЛІКАРЕНЬ (ЗА ДАНИМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ)

Анотація

Інтеграція розглядається як механізм покращення всебічного охоплення населення медичною допомогою, підвищення її якості, зменшення сегментації та диференціації, раціонального використання ресурсів охорони здоров’я. В Україні реформування сфери охорони здоров’я, епідемія COVID-19 та її наслідки, війна, розв’язана агресором, зумовили зміни в механізмах співпраці та взаємодії між медичними та немедичними інституціями, зацікавленими в збереженні та відновленні здоров’я населення, що потребує цільових наукових досліджень, зокрема, інтеграції в діяльності надкластерних лікарень, де надається високотехнологічна спеціалізована медична допомога населенню регіону.
Мета роботи - дослідити управлінські механізми інтеграції в діяльності надкластерних лікарень.
Матеріал і методи. Матеріалами обрано заповнені завідувачами відділень двох надкластерних (обласних) лікарень анкетні опитувальники (усього 58 од.: 33 од. від респондентів першої групи, 25 од. – від респондентів другої групи). Використані методи: соціологічний; медико-статистичний; логіко-структурного аналізу; узагальнення.
Результати. На послуги з телемедицини спеціалістами обласних лікарень вказали 16 (48,5%) респондентів першої групи та 9 (36,0%) – другої групи, на виїзні послуги по лінії екстреної медицини – відповідно 20 (60,6%) та 12 (48,0%) осіб; спільну розробку і використання клінічних маршрутів пацієнта відзначили відповідно 19 (57,6%) та 12 (48,0%) опитаних; про спільне проведення профілактичних кампаній заявили 13 (39,4%) керівників першої групи та 8 (32,0%) керівників другої групи; про функціонування наскрізної інформаційної електронної системи в регіоні повідомили лише 4 (12,1%) респонденти першої групи та 5 (20,0%) – другої групи. Про професійне особисте спілкування спеціалістів лікарні з фахівцями інших закладів охорони здоров’я з використанням телефону, соціальних мереж, електронної пошти заявили 28 (84,8%) респондентів першої групи та 17 (68,0%) респондентів другої групи, про регулярний обмін інформацією з центром контролю та профілактики хвороб – відповідно 11 (33,3%) та 7 (28,0%) осіб. Співпраця з органами соціального захисту та громадськими організаціями пацієнтів, за даними опитування, відбувається лише за необхідності.
Висновки. Механізми інтеграції та координації між обласними лікарнями та іншими закладами охорони здоров’я і немедичними інституціями регіону потребують свого вдосконалення та посилення.