ФАГОЦИТАРНА ТА БАКЕТРИЦИДНА АКТИВНІСТЬ ЛЕЙКОЦИТІВ У ХВОРИХ НА ЛЕПТОСПІРОЗ

Автор(и)

  • О.О. Зубач канд. мед. наук, доцентка кафедри інфекційних хвороб Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; м. Львів, Україна
  • О.О. Каркіщенко лікарка-епідеміологиня ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України»; м. Львів, Україна
  • Н.В. Марітчак завідувачка лабораторно-діагностичного відділу РЦАКІ КНП ЛОР “Львівський обласний клінічний діагностичний центр”; м. Львів, Україна
  • Г.С. Кульчицька-Костик лікар-лаборант-імунолог РЦАКІ КНП ЛОР “Львівський обласний клінічний діагностичний центр”; м. Львів, Україна
  • М.О. Кондратюк канд. мед. наук, доцентка кафедри внутрішньої медицини №2 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; м. Львів, Україна
  • О.М. Зінчук д-р мед. наук, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; м. Львів, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.29.1.113.2025.10

Ключові слова:

лептоспіроз; фагоцитарна активність лейкоцитів

Анотація

Дослідження рівнів імунологічних показників, які відображають фагоцитарну та бактерицидну активність лейкоцитів при лептоспірозі.
Матеріал і методи. Обстежено зразки крові 62 пацієнтів із лептоспірозом. За допомогою цитологічного методу проведено визначення фагоцитарного показника, цитохімічного методу – визначення тесту відновлення нітросинього тетразолію спонтанного та стимульованого. Пацієнти обстежувалися двічі: при надходженні до стаціонару та в динаміці через сім днів. Статистичний аналіз проводився за допомогою програмного забезпечення Statistica.
Результати. Аналізуючи імунологічні показники хворих на лептоспіроз, виявлено, що при надходженні до лікарні у групі пацієнтів із тяжким перебігом хвороби середнє значення фагоцитарного показника було вірогідно вищим (4,38±0,67) порівняно з групою хворих із легким та середньотяжким перебігом хвороби (2,79±0,53, p<0,05). Це свідчить про вірогідно вищу функціональну здатність нейтрофільних гранулоцитів до фагоцитозу при надходженні у пацієнтів із вищою інтенсивністю інфекційного процесу при тяжкому перебігу хвороби. Ступінь ураження нирок при лептоспірозі, а відтак і тяжкість перебігу хвороби великою мірою зумовлена, серед інших факторів природженого імунітету, зниженням бактерицидної активності лейкоцитів, що сповільнює елімінацію лептоспір із організму, про що свідчить виявлена середньої сили зворотна кореляція спонтанного тесту відновлення нітросинього тетразолію та креатиніну крові (τ=-0,306) при надходженні до стаціонару, що має прогностичне значення для передбачення прогресування важкого перебігу лептоспірозу.
Висновки. Аналіз отриманих даних свідчить, що у хворих на лептоспіроз спостерігаються значимі коливання фагоцитарної активності лейкоцитів. Враховуючи той факт, що фагоцитарний показник є відображенням поглинаючої здатності фагоцитів, його активація на початкових етапах лептоспірозу ймовірно слугує запорукою успішної елімінації збудника, а подальше зниження із наближенням до норми може свідчити про стабілізацію системи природженого імунітету.

Посилання

Сenters for Disease Control and Prevention. Leptospirosis Fact Sheet for Clinicians. (accessed on 3 January 2025). Available from: https://www.cdc.gov/leptospirosis/pdf/fs-leptospirosis-clinicians-eng-508.pdf

De Brito T, Silva AMGD, Abreu PAE. Pathology and pathogenesis of human leptospirosis: a commented review. Rev Inst Med Trop Sao Paulo. 2018;60:e23. doi: 10.1590/s1678-9946201860023.

Pongpan S, Thanatrakolsri P, Vittaporn S, Khamnuan P, Daraswang P. Prognostic Factors for Leptospirosis Infection Severity. Trop Med Infect Dis. 2023;8(2):112. doi: 10.3390/tropicalmed8020112.

Sandhu RS, Ismail HB, Ja'afar MHB, Rampal S. The Predictive Factors for Severe Leptospirosis Cases in Kedah. Trop Med Infect Dis. 2020;5(2):79.

Volz MS, Moos V, Allers K, Luge E, Mayer-Scholl A, Nöckler K, et al. Specific CD4+ T-Cell Reactivity and Cytokine Release in Different Clinical Presentations of Leptospirosis. Clin Vaccine Immunol. 2015;22(12):1276-84. doi: 10.1128/CVI.00397-15.

Cagliero J, Villanueva SYAM, Matsui M. Leptospirosis Pathophysiology: Into the Storm of Cytokines. Front Cell Infect Microbiol. 2018;8:204. doi: 10.3389/fcimb.2018.00204.

Vasilieva NA, Andreychyn MA. Leptospiroz [Leptospirosis]. Ternopil: Ukrmedknyga; 2016. 275 p. (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-11

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ