СТРЕС-АСОЦІЙОВАНА АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІСЛЯ ПОВЕРНЕННЯ ІЗ ЗОНИ БОЙОВИХ ДІЙ

Анотація

Мета дослідження – оцінити фізіологічний стан організму військовослужбовців, які отримали мінно-вибухову травму, вогнепальні осколкові поранення та втрату кінцівок.
Матеріал і методи. Обстежено 89 військовослужбовців, які надійшли до 1-ї ТМО м. Львова. Пацієнтів розподілено на дві групи: група 1 – 31 пацієнт із МВТ, ВОСП та травматичними ампутаціями кінцівок, група 2 – 58 осіб із МВТ та ВОСП без втрати кінцівок. Проводили огляд, загальний та біохімічний аналіз крові, коагулограму, ЕКГ та ЕхоКГ, анкетування за шкалою самооцінки наявності ПТСР (PCL-M).
Результати. До перебування в зоні бойових дій, особи вважали себе здоровими. На момент огляду в 61,8% пацієнтів були скарги на головний біль, у 60,7% – порушення сну, у 31,5% – загруднинний біль, у 23,6% – відчуття посиленого ритмічного серцебиття, а в 46,1% осіб – тахікардію, внаслідок згадування пережитих подій. Підвищений артеріальний тиск (АТ) (120/70-139/89 мм рт.ст.) встановлено у 37,1%, тоді як АТ, який перевищував 139/89 мм рт. ст. визначено в 42,7% осіб. Рівень загального фібриногену був вищим у пацієнтів 1-ї групи (p=0,049). При ЕхоКГ встановлено гіпертрофічні зміни міокарда в 38,2% пацієнтів двох груп. Гіпертрофія стінки лівого шлуночка та/або міжшлуночкової перегородки, а також збільшення розмірів лівого передсердя понад 4,0 см частіше встановлювали у пацієнтів 2-ї групи (p=0,035).
Висновки. Понад 60% пацієнтів страждають на ПТСР. Вперше діагностовано підвищений АТ або артеріальну гіпертензію (АГ) у 79,8% військовослужбовців двох груп. Перебування в зоні бойових дій збільшує ризик розвитку АГ, яка потребує лікування.