ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ ЛІКУВАЛЬНОЇ ТАКТИКИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМИ РАНАМИ НА ОСНОВІ ГЕНЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.29.1.113.2025.13Ключові слова:
хронічні рани; генетичні дослідження; поліморфізм гена ММР-1; порушення регенерації; персоналізоване лікування; низькоінтенсивне лазерне опромінення раниАнотація
Підвищити ефективність лікування хронічних ран можливе шляхом дослідження порушень механізмів регенерації, визначення їх генетичної детермінованості. Важливу роль у загоєнні ран відіграє матриксна металопротеїназа -1 (ММР-1), активність якої залежить від варіанта поліморфізму 1G/2G-1607 гена ММР-1, що впливає на процеси регенерації.
Мета дослідження - дослідити асоціативні зв’язки між варіантами поліморфізму 1G/2G-1607 гена ММР-1 та характером деяких механізмів регенерації і розробити персоналізовану тактику лікування пацієнтів із хронічними ранами.
Результати. Обстежено 27 пацієнтів із хронічними ранами нижніх кінцівок , у яких визначали варіанти поліморфізму гена MMP1, оцінювали стан про-та антиоксидантних систем, фібринолітичну та протеолітичну активність.
Виявлено асоціативні звʼязки між характером механізмів регенерації та варіантами поліморфізму гена MMP1. Найбільші порушення спостерігались у носіїв 2G/2G варіанта, який визнано несприятливим чинником для загоєння рани. Запропоноване персоналізоване лікування пацієнтів залежно від результатів генетичних досліджень. Так, носії 1G/1G варіанта потребують додаткової корекції фібринолітичної активності, а носії 2G/2G варіанта – антиоксидантної терапії, корекції фібринолізу і протеолізу.
Позитивний результат отримано у 92,6 % пацієнтів, у двох носіїв 2G/2G варіанта генотипу виникла потреба в радикальному хірургічному втручанні.
Висновки 1. Для вибору персоналізованої лікувальної тактики пацієнтів із хронічними ранами доцільним є проведення генетичних досліджень із визначенням варіантів поліморфізму 1G/2G-1607 гена ММР-1 . 2.
Існує асоціативний звʼязок між характером перебігу ранового процесу і варіантами поліморфізму 1G/2G-1607 гена ММР-1. Носійство 2G/2G варіанта можна визнати несприятливим чинником для процесів загоєння рани. 3. Персоналізація лікування пацієнтів із хронічними ранами полягає у визначенні генетично детермінованих чинників порушень ранового процесу в різних фазах загоєння рани і цілеспрямованій превентивній їх корекції. Використання локального низькоінтенсивного лазерного опромінення є ефективним методом у комплексному лікуванні хронічних ран.
Посилання
Sorg H, Tilkorn DJ, Hager S, Hauser J, Mirastschijski U. Skin wound healing: an update on the current knowledge and concepts. Eur Surg Res. 2017;58(1-2):81-94. DOI: 10.1159/000454919.
Volovar OS, Astapenko OO, Lytovchenko NM, Palyvoda RS. Zahoiennia ran ta reheneratsiia m’iakykh tkanyn. Literaturnyi ohliad [Wound healing and soft tissue regeneration. Literature review]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2023;27(3):101-4.
Sen CK, Gordillo GM, Roy S, Kirsner R, Lambert L, Hunt TK, et al. Human skin wounds: a major and snowballing threat to public health and the economy. Wound Repair Regen. 2009;17(6):763-71. DOI: 10.1111/j.1524-475X.2009.00543.x.
Nunan R, Harding KG, Martin P. Clinical challenges of chronic wounds: searching for an optimal animal model to recapitulate their complexity. Dis Model Mech. 2014;7(11):1205-13. DOI: 10.1242/dmm.016782.
Usenko OIu, Voitiv YaIu. Nedostatnist' kyshkovykh shviv: faktory ryzyku ta prohnozuvannia na osnovi henetychnykh doslidzhen' [Intestinal suture insufficiency: risk factors and prediction based on genetic studies]. Klinichna khirurhiia. 2022;89(3-4):3-7. DOI: 10.26779/2522-1396.2022.3-4.03.
Manicone AM, McGuire JK. Matrix metalloproteinases as modulators of inflammation. Semin Cell Dev Biol. 2007;19(1):34-41. DOI: 10.1016/j.semcdb.2007.07.003.
Visse R, Nagase H. Matrix metalloproteinases and tissue inhibitors of metalloproteinases structure, function, and biochemistry. Circ Res. 2003;92(8):827-39. DOI: 10.1161/01.RES.0000070112.80711.3D.
Trombone AP, Cavalla F, Silveira EM, Andreo CB, Francisconi CF, Fonseca AC, et al. MMP1-1607 polymorphism increases the risk for periapical lesion development through the upregulation MMP-1 expression in association with pro-inflammatory milieu elements. J Appl Oral Sci. 2016;24(4):366-75. DOI: 10.1590/1678-775720160112.
Senatorova HS, Lohvinova OL, Omel`chenko OV, Onikiienko OL. Rol' polimorfizmu henu matryksnoi metaloproteinazy-1 (1607insG) v formuvanni bronkholehenevoi dysplazii u novonarodzhenykh [Role of matrix metalloproteinase-1 (1607insG) gene polymorphism in the formation of bronchopulmonary dysplasia in newborns]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatal'na medytsyna. 2015;5(1):55-8. (in Ukrainian).
Polians'kyi IIu, Mel'nyk IM. Vykorystannia nyz'kointensyvnoho lazernoho oprominennia v kompleksnomu likuvanni ran [The use of low-intensity laser irradiation in the complex treatment of wounds]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2023;22(4):74-9. DOI: 10.24061/1727-0847.22.4.2023.49. (in Ukrainian).
Bhagat S, Agarwal M, Roy V. Serratiopeptidase: a systematic review of the existing evidence. Int J Surg. 2013;11(3):209-17. DOI: 10.1016/j.ijsu.2013.01.010.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Буковинський медичний вісник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
