ТЕРАПЕВТИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ У КУРАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ КОРОНАРНИМ СИНДРОМОМ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.29.1.113.2025.15Ключові слова:
ішемічна хвороба серця; хронічний коронарний синдром; ехокардіографія; диджиталізація електрокардіограми; фракція викиду лівого шлуночка; ішеміяАнотація
Мета роботи – оцінити ефективність включення до комплексної терапії хронічного коронарного синдрому (ХКС) лерканідипіну та еналаприлу в складі «поліпіл» препарату чи лерканідипіну та еналаприлу в складі «поліпіл» препарату і ранолазину чи раміприлу і ранолазину.
Матеріал і методи. У дослідження залучено 90 пацієнтів із ХКС, яких рандомізовано на три групи залежно отриманого лікування: група І (ЛЕ) – у складі комплексного лікування (β-блокатори, антиагреганти, статини, нітрати) приймали лерканідипін та еналаприл у складі «поліпіл» препарату; група ІІ (ЛЕ+Рн) - лерканідипін та еналаприл у складі «поліпіл» препарату та ранолазин; група ІІІ (Рм+Рн) – раміприл та ранолазин. До складу кожної групи входило 30 осіб. Методи дослідження: заповнення опитувальника EQ-5D-5L з візуальною аналоговою шкалою EQ-VAS, шкали тривоги та депресії HADS, загальний та біохімічний аналізи крові, ехокардіографія, цифрова обробка електрокардіограми за використання програми «Смарт-ЕКГ», статистичні методи.
Результати. За шкалою EQ-VAS, у групі І (ЛЕ) відзначали покращення якості життя на +6,67% (р=0,043), у групі ІІ (ЛЕ+Рн) - на Δ +6,67% (р=0,014), у групі ІІІ (Рм+Рн) - Δ +7,14% (р=0,014). За диференціації диджиталізованої ЕКГ, спостерігали зменшення ВМШ у відведенні V2 у всіх групах (р<0,05), тоді як підвищення ВМШ у зоні ішемії спостерігали лише в групі ІІ (ЛЕ+Рн) на Δ +17,65% (р<0,001) та в групі ІІІ (Рм+Рн) - Δ +12,79% (р<0,001).
Висновки. У пацієнтів із ХКС усіх груп спостерігали зростання якості життя, зниження тривоги та депресії, нормалізацію рівня ліпідів, оптимізацію ехокардіографічних структурних параметрів серця, зменшення гіпертрофічних модифікацій ЛШ, за даними диджиталізованої ЕКГ. Додавання лерканідипіну та еналаприлу в складі «поліпіл» препарату та ранолазину до комплексної терапії ХКС найкраще оптимізує скоротливу здатність міокарда відповідно до динаміки ФВ ЛШ та сприяє найінтенсивнішому підвищенню показника ВМШ у зоні ішемії, що вказує на зменшення ішемічних проявів та зменшення дестабілізації електрогенезу в умовах первинних змін фази реполяризації.
Посилання
Sawan MA, Steinberg RS, Sayegh MN, Devlin C, Behbahani-Nejad O, Wenger NK. Chest Pain in Women: Gender- and Sex-based Differences in the Presentation and Diagnosis of Heart Disease. US Cardiol. 2023;17:e19. DOI: 10.15420/usc.2022.30.
World Health Organization. The top 10 causes of death [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2020 [cited 2023 Dec 09]. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/the-top-10-causes-of-death.
Bueno H. 29.3 Epidemiology of acute coronary syndromes. In: Camm AJ, Lüscher TF, Maurer G, Serruys PW. The ESC Textbook of Cardiovascular Medicine. 3 ed. The European Society of Cardiology; 2018, p. 1214-8. DOI: 10.1093/med/9780198784906.003.0305.
Sia CH, Ko J, Zheng H, Ho AF, Foo D, Foo LL, et al. Comparison of Mortality Outcomes in Acute Myocardial Infarction Patients With or Without Standard Modifiable Cardiovascular Risk Factors. Front Cardiovasc Med. 2022;9:876465. DOI: 10.3389/fcvm.2022.876465.
Nusca A, Bernardini F, Mangiacapra F, Maddaloni E, Melfi R, Ricottini E, et al. Ranolazine Improves Glycemic Variability and Endothelial Function in Patients with Diabetes and Chronic Coronary Syndromes: Results from an Experimental Study. J Diabetes Res. 2021;2021:4952447. DOI: 10.1155/2021/4952447.
Vrints C, Andreotti F, Koskinas KC, Rossello X, Adamo M, Ainslie J, et al. 2024 ESC Guidelines for the management of chronic coronary syndromes. Eur Heart J. 2024;45(36):3415-537. DOI: 10.1093/eurheartj/ehae177.
Rayner-Hartley E, Sedlak T. Ranolazine: A Contemporary Review. J Am Heart Assoc. 2016;5(3):e003196. DOI: 10.1161/JAHA.116.003196.
Hajdys J, Fularski P, Leszto K, Majchrowicz G, Stabrawa M, Młynarska E, et al. New Insights into the Nephroprotective Potential of Lercanidipine. Int J Mol Sci. 2023;24(18):14048. DOI: 10.3390/ijms241814048.
Chen CW, Chang CW, Lin YC, Chen WT, Chien LN, Huang CY. Comparison of clinical outcomes of angiotensin receptor blockers with angiotensin-converting enzyme inhibitors in patients with acute myocardial infarction. PLoS One. 2023;18(9):e0290251. DOI: 10.1371/journal.pone.0290251.
Antza C, Stabouli S, Kotsis V. Combination therapy with lercanidipine and enalapril in the management of the hypertensive patient: an update of the evidence. Vasc Health Risk Manag. 2016;12:443-51. DOI: 10.2147/VHRM.S91020.
Reed M, Kerndt CC, Gopal S, Nicolas D. Ranolazine [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023[cited 2023 Sep 25]. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK507828/.
Tolunay H. Antinociceptive effect of ranolazine and trimetazidine. Expert Rev Cardiovasc Ther. 2021;19(5):457-64. DOI: 10.1080/14779072.2021.1914589.
Ong SB, Hernández-Reséndiz S, Crespo-Avilan GE, Mukhametshina RT, Kwek XY, Cabrera-Fuentes HA, et al. Inflammation following acute myocardial infarction: Multiple players, dynamic roles, and novel therapeutic opportunities. Pharmacol Ther. 2018;186:73-87. DOI: 10.1016/j.pharmthera.2018.01.001.
Kosiborod M, Arnold SV, Spertus JA, McGuire DK, Li Y, Yue P, et al. Evaluation of ranolazine in patients with type 2 diabetes mellitus and chronic stable angina: results from the TERISA randomized clinical trial (Type 2 Diabetes Evaluation of Ranolazine in Subjects With Chronic Stable Angina). J Am Coll Cardiol. 2013;61(20):2038-45. DOI: 10.1016/j.jacc.2013.02.011.
Osovs'ka NIu. Ranolazyn u likuvanni stabil'noi stenokardii napruhy i khronichnoi sertsevoi nedostatnosti zi zberezhenoiu fraktsiieiu vykydu livoho shlunochka [Ranolazine in the treatment of stable angina pectoris and chronic heart failure with preserved left ventricular ejection fraction]. Zdorov’ia Ukrainy. 2020;3:8-10. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Буковинський медичний вісник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
