МОРФОМЕТРИЧНІ ПАРАМЕТРИ УТВОРІВ ЧОЛОВІЧОЇ ПРОМЕЖИНИ ПЛОДІВ

Анотація

Вступ. Останніми роками в Україні спостерігається стала тенденція до збільшення рівня природженої патології ділянки промежини. В основному, це проявляється у вигляді аноректальних вад та вад розвитку зовнішніх статевих органів, локалізація яких топографічно відповідає відхідниковій та сечостатевій ділянкам. Досконале дослідження пренатальних процесів морфогенезу промежини дасть змогу виявити анатомічні передумови розвитку вад промежини, зрозуміти механізми морфологічних процесів їх формування та стане основою для розробки нових та удосконалення існуючих методів їх хірургічної корекції.
Мета дослідження – отримати та проаналізувати з використанням статистичних методів морфометричні параметри утворів чоловічої промежини.
Матеріал і методи. Для дослідження використано 35 препаратів промежини плодів. Дослідний матеріал розподілено на сім груп по п’ять препаратів відповідно кожному із семи місяців плодового періоду – з 4-го по 10-й.
Результати дослідження. Аналізуючи динаміку змін морфометричних параметрів основних дистанцій між топографо-анатомічними орієнтирами чоловічої промежини впродовж плодового періоду онтогенезу, нами встановлена певна нерівномірність інтенсивності їх збільшення. У результаті чого нами були встановлені періоди прискореного та уповільненого їх збільшення.
Аналіз послідовності зміни морфометричних показників дистанцій вказує на наявність періодів прискореного їх збільшення, які відповідають певним періодам, що підтверджується статистичним аналізам U-критерію Манна-Уїтні між незалежними вибірками морфометричних показників відповідних місяців, за яким виявлено статистично значущі відмінності між ними в періодах прискореного зростання показників (р≤0,05). І відповідно, наявність періодів з уповільненим зростанням морфометричних показників підтверджується їх аналізом за U-критерієм Манна-Уїтні, який вказує на відсутність статистично значущих відмінностей між ними.
Висновки. 1. Нами встановлено основні дистанції між утворами чоловічої промежини, за якими можливо охарактеризувати гармонійність її розвитку: a) відстань між центром промежинного тіла та верхівкою куприка; б) відстань між центром промежинного тіла та переднім краєм цибулинно-губчастого м’яза; c) відстань між центром промежинного тіла та точками вплітання волокон сідничо-печеристого м’яза; д) відстань між центром промежинного тіла та відхідником; e) відстань між переднім краєм цибулинно-губчастого м’яза та верхівкою куприка; f) відстань між переднім краєм цибулинно-губчастого м’яза та відхідником; g) відстань між переднім краєм лобкового симфізу та верхівкою куприка; h) відстань між сідничими горбами; i) Відстань між сідничим горбром та верхівкою куприка; j) Відстань між сідничим горбром та відхідником; k) Відстань між сідничим горбром та переднім краєм цибулинно-губчастого м’яза. 2. У результаті проведеного статистичного аналізу зміни інтенсивності морфометричних параметрів запропонованих дистанцій, нами встановлено періоди прискореного та уповільненого їх розвитку.