ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ГРИБКОВИЙ ПЕРИТОНІТ: ЗВІТ ПРО ДВА ВИПАДКИ

Ф.В. Гринчук; Ф.Ф. Гринчук

doi:10.24061/2413-0737.29.2.114.2025.2

Автор(и)

Ф.В. Гринчук д-р мед. наук, професор, професор кафедри хірургії № 1, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Ф.Ф. Гринчук лікар-хірург, хірургічне відділення, Чернівецька обласна клінічна лікарня, м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.29.2.114.2025.2

Ключові слова:

перитоніт; інвазивні грибкові інфекції; Candida albicans; діагностика; повторна операція

Анотація

Грибковий перитоніт хоч і трапляється рідко, є значною медико-соціальною проблемою через високий рівень ускладнень і летальність, що досягає 30%. Захворюваність на грибкові інфекції в абдомінальній хірургії, зокрема, на післяопераційний перитоніт, зростає, що створює діагностичні труднощі і спричиняє погані результати лікування.
Мета дослідження – вивчення клінічних особливостей післяопераційного грибкового перитоніту.
Матеріал і методи. Аналіз літератури, представлення двох клінічних випадків верифікованого післяопераційного грибкового перитоніту. Випадок 1: чоловік, 52 р., з лівобічним піддіафрагмальним абсцесом після спленектомії з приводу травматичного розриву селезінки. Випадок 2: чоловік, 64 р., із загальним перитонітом після операції з приводу перфораційної виразки ДПК. Ретроспективний аналіз медичної документації пацієнтів (лабораторні результати, візуалізаційні обстеження, описи операцій, методи і результати лікування).
Результати дослідження. У обох хворих була стабільна гемодинаміка, помірний біль у животі, відсутність напруження м’язів черевної стінки, невиразний симптом Блюмберґа, субфебрильна температура тіла. Кількість лейкоцитів (8,2х109/л і 9,8х109/л) і нейтрофілів (паличкоядерні 8% і сегментоядерні 60%; мієлоцити 2%, паличкоядерні 9%, сегментоядерні 53%) значно не зростала. Біохімічні аналізи у випадку піддіафрагмального абсцесу були в межах норми, а у випадку загального перитоніту були незначні відхилення (загальний білок 59 г/л, сечовина 9,2 ммоль/л, креатинін 110 мкмоль/л, загальний білірубін 23 мкмоль/л), що остаточно не підтверджувало перитоніт. Візуалізація виявила вільну рідину, кількість якої збільшувалася. Чинником ризику післяопераційного грибкового перитоніту в обох хворих була коморбідність. Клінічні ознаки були невиразними, а стандартні лабораторні маркери не дали остаточного результату. Візуалізація значно підвищила точність діагностики. Остаточний діагноз верифікований тільки після мікробіологічного дослідження.
Висновки. Виникненню післяопераційного грибкового перитоніту сприяє коморбідність. Неспецифічні клінічні, лабораторні й візуалізаційні дані спричиняють затримку діагностики і лікування. Остаточний діагноз ґрунтується на мікробіологічному підтвердженні.

Посилання

Bilyayeva OO, Kryzhevsky VV, Karol IV. Prychyny nezadovilnykh rezultativ diahnostyky perytonitu na dohospitalnomu etapi [Causes of unsatisfactory results of diagnostics of peritonitis at the prehospital stage]. Ukrainskyi Medychnyi Chasopys. 2021;4:93-6. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.144.214004. (in Ukrainian).

Shurma AI, Hrynchuk FV. Analiz prohnostychnykh faktoriv u khvorykh na hostryi perytonit [Analysis of prognostic factors in patients with acute peritonitis]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2023;27(2):43-7. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.2.106.2023.7. (in Ukrainian).

Bonomo RA, Tamma PD, Abrahamian FM, Bessesen M, Chow AW, Dellinger EP, et al. 2024 Clinical Practice Guideline Update by the Infectious Diseases Society of America on Complicated Intra-abdominal Infections: Diagnostic Imaging of Suspected Acute Appendicitis in Adults, Children, and Pregnant People. Clin Infect Dis. 2024;79(3):94-103. DOI: 10.1093/cid/ciae348.

Sartelli M, Barie P, Agnoletti V, Al-Hasan MN, Ansaloni L, Biffl W, et al. Intra-abdominal infections survival guide: a position statement by the Global Alliance For Infections In Surgery. World J Emerg Surg. 2024;19(1):22. DOI: 10.1186/s13017-024-00552-9.

Maksym’iuk VV, Sheremet MI. Novi pidkhody shchodo likuvannia pisliaoperatsiinoho perytonitu [New approaches to postoperative treatment peritonitis]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2020;19(4):43-6. DOI: 10.24061/1727-0847.19.4.2020.50 4. (in Ukranian).

Maseda E, Martín-Loeches I, Zaragoza R, Pemán J, Fortún J, Grau S, et al. Critical appraisal beyond clinical guidelines for intraabdominal candidiasis. Crit Care. 2023;27(1):382. DOI: 10.1186/s13054-023-04673-6.

Wang G, McKnight L, Vogt BA. Delayed Diagnosis and Treatment of Rare Fungal Peritoneal Dialysis-Associated Peritonitis. Cureus. 2024;16(8):e66796. DOI: 10.7759/cureus.66796.

Silpa C, Alomar T, Wong RJ. Temporal Trends of Fungal Infections in Cirrhotic Patients: A Retrospective Cohort Study 2016-2020. J Clin Exp Hepatol. 2025;15(3):102469. DOI: 10.1016/j.jceh.2024.102469.

Gonzalez-Cordero AF, Malavé-Sánchez M, Vergara-Gómez M, Franqui-Rivera H. Spontaneous Fungal Peritonitis: A Rare Complication of Heart Failure. JACC Case Rep. 2019;1(3):372-5. DOI: 10.1016/j.jaccas.2019.07.036.

Bichovsky Y, Koyfman L, Friger M, Kirshtein B, Borer A, Sebbag G, et al. The Clinical Outcome of Postoperative Invasive Fungal Infections Complicating Laparoscopic Sleeve Gastrectomy. Obes Surg. 2018;28(10):3268-75. DOI: 10.1007/s11695-018-3347-0.

Bassetti M, Eckmann C, Giacobbe DR, Sartelli M, Montravers P. Post-operative abdominal infections: epidemiology, operational definitions, and outcomes. Intensive Care Med. 2020;46(2):163-72. DOI: 10.1007/s00134-019-05841-5.

Nyumura Y, Tsuboi K, Suzuki T, Kajimoto T, Tanishima Y, Yano F, et al. Pathophysiology and surgical outcomes of patients with fungal peritonitis from upper gastrointestinal tract perforation: a retrospective study. Surg Today. 2024;54(11):1345-52. DOI: 10.1007/s00595-024-02851-9.

Garnacho-Montero J, Barrero-García I, León-Moya C. Fungal infections in immunocompromised critically ill patients. J Intensive Med. 2024;4(3):299-306. DOI: 10.1016/j.jointm.2024.01.005.

Bassetti M, Giacobbe DR, Agvald-Ohman C, Akova M, Alastruey-Izquierdo A, Arikan-Akdagli S, et al. Invasive Fungal Diseases in Adult Patients in Intensive Care Unit (FUNDICU): 2024 consensus definitions from ESGCIP, EFISG, ESICM, ECMM, MSGERC, ISAC, and ISHAM. Intensive Care Med. 2024;50(4):502-15. DOI: 10.1007/s00134-024-07341-7.

Yokoe T, Shiraga H, Ikeura T, Kita M. Transgastric drainage for subdiaphragmatic abscess secondary to perforation of the sigmoid colon after cytoreductive surgery for advanced ovarian cancer. BMJ Case Rep. 2024;17(3):e259172. DOI: 10.1136/bcr-2023-259172.

Molina JC, Guerrero-Morán JD, González-Espinosa C. Alcohol: Immunomodulatory Effects and Cancer. Rev Invest Clin. 2023;75(3):129-42. DOI: 10.24875/RIC.23000116.

Pape HC, Moore EE, McKinley T, Sauaia A. Pathophysiology in patients with polytrauma. Injury. 2022;53(7):2400-12. DOI: 10.1016/j.injury.2022.04.009.

Vaibhav, Saikh Shireen Nishad, Dipali Dongare, Adhrit Chandra Pati Tripathi, Tripti Tripathi, Pratima Tripathi. Deciphering the intricacies of immune system dysfunction and its impact on diabetes mellitus: Revisiting the communication strategies to manage diabetes mellitus. Health Sciences Review. 2024;13(5):100201. DOI: 10.1016/j.hsr.2024.100201.

Casadevall A. Immunity to Invasive Fungal Diseases. Annu Rev Immunol. 2022;40:121-41. DOI: 10.1146/annurev-immunol-101220-034306.