ВПРОВАДЖЕННЯ СИМУЛЯЦІЙНОГО ПІДХОДУ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ГІСТОЛОГІЇ, ЦИТОЛОГІЇ ТА ЕМБРІОЛОГІЇ БУКОВИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.29.2.114.2025.19Ключові слова:
симуляційний підхід; навчання гістології; онлайн-платформи; спеціальність «Медицина»Анотація
У статті розглядається впровадження симуляційного підходу в освітній процес на етапі практичної підготовки студентів із дисциплін гістологія, цитологія та ембріологія. Акцент необхідно зробити на перевагах використання симуляційних технологій для формування клінічного мислення, візуалізації мікроструктур, а також розвитку практичних навичок. Проаналізовано ефективність симуляційного навчання порівняно з традиційними методами викладання. Симуляційний підхід сприяє підвищенню якості засвоєння матеріалу, залученості студентів до навчального процесу та їхній готовності до подальшої професійної діяльності.
Мета дослідження - проаналізувати симуляційний підхід та технології у навчанні на кафедрі гістології, цитології та ембріології БДМУ.
Матеріал і методи. Впровадження симуляційних технологій у навчанні на кафедрі гістології, цитології та ембріології БДМУ зумовлено не лише розвитком цифрових технологій, а й необхідністю підвищення рівня засвоєння матеріалу та розвитку практичних навичок у студентів спеціальності «Медицина» та створення навчально-методичних матеріалів для викладання на кафедрі.
Результати. Застосування симуляційного підходу на кафедрі гістології під час проведення практичних занять дало можливість поглибити розуміння навчального матеріалу. Студенти краще стали засвоювати морфологічні особливості клітин і тканин завдяки візуалізації та інтерактивній роботі з віртуальними препаратами. Крім того, це сприяло формуванню клінічного мислення. Інтеграція з клінічними тестовими завданнями на практичних заняттях дозволило пов’язувати морфологічні характеристики з клінічними даними та покращити підготовку студентів до складання ліцензійного іспиту ЄДКІ «Крок 1». Залучення студентів до наукової діяльності з використанням методу 3D моделювання, цифрових препаратів і також доступність якісного освітнього контенту при використанні цифрових онлайн-платформ під час засідань наукового гуртка, у вільному доступі до великої кількості високоякісних гістологічних зображень, сприяє підвищенню інтересу та мотивації до навчання.
Висновки. Застосування симуляційного підходу у вивченні гістології значно підвищує якість навчального процесу, оскільки сприяє кращому засвоєнню матеріалу, розвитку аналітичного мислення та практичних навичок роботи із сучасними цифровими технологіями. Такий підхід дозволяє моделювати реальні ситуації в безпечному навчальному середовищі, що створює умови для глибшого розуміння морфологічних процесів і патогенезу захворювань на клітинному рівні. Впровадження симуляційних технологій у навчання гістології необхідна освітня тенденція, яка відповідає актуальним вимогам до підготовки майбутніх медиків. Завдяки інтерактивним цифровим платформам значно покращується доступ до навчального матеріалу, зокрема гістологічних слайдів, що дозволяє студентам самостійно працювати з віртуальними препаратами у зручний час і в індивідуальному темпі. Крім того, симуляційний підхід стимулює активну участь студентів у навчальному процесі, формує відповідальне ставлення до професійної підготовки та сприяє набуттю ключових клініко-діагностичних компетентностей, необхідних для подальшої медичної практики.
Посилання
Koval'ova OV. Vprovadzhennia symuliatsiinykh tekhnolohii navchannia v medychnu osvitu [Introduction of simulation learning technologies into medical education]. Neperervna profesiina osvita: teoriia i praktyka. Seriia: Pedahohichni nauky. 2019;1:36-41. DOI: 10.28925/1609-8595.2019.1.3641.
Mamai OV, Bilash SM, Pronina OM. Symuliatsiini metody navchannia yak diievyi mekhanizm dlia optymizatsii protsesu navchannia i vykladannia morfolohichnykh dystsyplin [Simulation teaching methods as an effective mechanism for optimizing the process of learning and teaching morphological disciplines]. Poltava: Poltavs'kyi derzhavnyi medychnyi universytet; 2024. Available from: https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/23916.
Boichuk TM, Tsyhykalo OV, Chernikova HM. Atlas mikrofotohrafii «Flesh-kartky z histolohii, tsytolohii ta embriolohii, Modul' I» [Atlas of microphotographs "Flash cards on histology, cytology and embryology, Module I"]. Chernivtsi: Bukovyns'kyi derzhavnyi medychnyi universytet; 2018. 36 p. Available from: https://eosvita.bsmu.edu.ua/mod/resource/view.php?id=31451.
Dmytrenko RR, Koval OA, Andrushchak LA, Makarchuk IS, Tsyhykalo OV. Peculiarities of the identification of different types of tissues during 3D-reconstruction of human microscopic structures. Neonatology Surgery and Perinatal Medicine. 2023;8(4):125-34. DOI: 10.24061/2413-4260.XIII.4.50.2023.18.
Miani F, Demariia E, Ambrozii F, Sala K, Paskvinelli D, Fiorentino M, et al. The positive impact of virtual microscopy on histopathology education: a comparative, student-centered study. Adv Physiol Educ. 2025;49(1):136-46. DOI: 10.1152/advan.00110.2024.
Lee BC, Hsieh ST, Chang YL, Tseng FY, Lin YJ, Chen YL, et al. A web-based virtual microscopy platform for improving academic performance in histology and pathology laboratory courses: a pilot study. Anat Sci Educ. 2020;13(6):743-58. DOI: 10.1002/ase.1940.
Virtual Microscopy Database (VMD) [Internet]. Available from: https://www.virtualmicroscopydatabase.org
Harvard’s Histology Learning System [Internet]. Available from: https://histology.medicine.umich.edu
Histology Guide [Internet]. Available from: https://histologyguide.com
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Буковинський медичний вісник

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).