БІОМАРКЕРИ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ: ГАЛЕКТИН-3 НОВИЙ СУЧАСНИЙ БІОМАРКЕР ФІБРОЗУ МІОКАРДА

Автор(и)

  • Н.М. Кулаєць канд. мед. наук, доцент кафедри внутрішньої медицини №2 та медсестринства, Івано-Франківського національного медичного університету. м. Івано-Франківськ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.29.2.114.2025.21

Ключові слова:

серцева недостатність; збережена фракція викиду; фіброз міокарда; галектин-3; серцеві біомаркери; ремоделювання міокарда

Анотація

Частота розвитку серцевої недостатності (СН) у загальній популяції досягла порогу епідемії, що є дуже важливою проблемою для сучасної медицини. Поширення СН серед дорослого населення розвинених країн становить 1-2 %, а з віком зростає більш ніж на 10 %. Кожен шостий пацієнт, що звертається до медичних закладів зі скаргами на задишку під час навантаження, має не своєчасно діагностовану СН [1].
Мета дослідження - вивчити біомаркери серцевої недостатності для адекватної оцінки профілю ризику конкретного пацієнта з різними фенотипами серцевої недостатності.
Матеріал і методи. Проведено аналіз джерел літератури, що включає міжнародні клінічні рекомендації, оригінальні дослідження та метааналізи існуючих джерел, проведено їх системний аналіз та узагальнення для діагностики СН та стратифікації ризику пацієнтів із СН.
Результати. У результаті проведеного аналізу даних літератури визначено низку важливих факторів, які свідчать про те, що галектин-3 відіграє значну роль у розвитку СН, ремоделюванні та процесах фіброзу міокарда [2-5]. Секреція галектину-3 регулюється плазматичною мембраною клітини, а експресія можлива в легенях, селезінці, шлунку, кишечнику, надниркових залозах, яєчниках, матці, серці, мозочку, підшлунковій залозі та печінці. Експресію галектину-3 пов’язують з його проліферативним ефектом на макрофаги та фібробласти. Фіброз та формування рубця є ключовими процесами ремоделювання серця. У цих процесах беруть участь фібробласти, міофібробласти та макрофаги. З’ясовано, що концентрація галектину-3 підвищується при фіброзувальних процесах у різних органах. У проведених дослідженнях продемонстровано подібну інформативність щодо прогнозу виживання хворих на серцево-судинні захворювання [5]. В інших дослідженнях галектин-3 зарекомендував себе як цінний біомаркер прогнозу кінцевого наслідку у хворих на ХСН, проте поступившись у точності діагностики основному біомаркеру NT-proBNP [6].
Висновки. Визначення біомаркерів серцевої недостатності може використовуватися не тільки для оцінки прогнозу, а й для виявлення пацієнтів з високим ризиком, які потребують уважнішого моніторингу та агресивнішої терапії. Поглиблене розуміння основної патофізіології серцевої недостатності, покращення здатності ідентифікувати пацієнтів високого ризику на ранніх етапах допоможе адаптувати терапію до унікального профілю конкретної людини, що, безсумнівно, підвищить ефективність терапії та призведе до поліпшення результатів лікування таких пацієнтів.

Посилання

Virani SS, Alonso A, Benjamin EJ, Bittencourt MS, Callaway CW, Carson AP, et al. Heart Disease and Stroke Statistics-2020 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation. 2020;141(9):e139-e596. DOI: 10.1161/CIR.0000000000000757.

McDonagh TA, Metra M, Adamo M, Gardner RS, Baumbach A, Böhm M, et al. 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J. 2021;42(36):3599-3726. DOI: 10.1093/eurheartj/ehab368.

Takvorian KS, Wang D, Courchesne P, Vasan RS, Benjamin EJ, Cheng S, et al. The Association of Protein Biomarkers with Incident Heart Failure with Preserved and Reduced Ejection Fraction. Circ Heart Fail. 2023 Jan;16(1):e009446. DOI: 10.1161/CIRCHEARTFAILURE.121.009446.

Heidenreich PA, Bozkurt B, Aguilar D, Allen LA, Byun JJ, Colvin MM, et al. 2022 AHA/ACC/ HFSA Guideline for the Management of Heart Failure: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. J Am Coll Cardiol. 2022 May 3;79(17):e263-e421. DOI: 10.1016/j.jacc.2021.12.012.

Merino-Merino A, Gonzalez-Bernal J, Fernandez-Zoppino D, Saez-Maleta R, Perez-Rivera JA. The Role of Galectin-3 and ST2 in Cardiology: A Short Review. Biomolecules. 2021 Aug 7;11(8):1167. DOI: 10.3390/biom11081167.

Sarhene M, Wang Y, Wei J, Huang Y, Li M, Li L, et al. Biomarkers in heart failure: the past, current and future. Heart Fail Rev. 2019 Nov;24(6):867-903. DOI: 10.1007/s10741-019-09807-z.

Berezin AE, Berezin AA. Biomarkers in Heart Failure: From Research to Clinical Practice. Ann Lab Med. 2023 May 1;43(3):225-36. DOI: 10.3343/alm.2023.43.3.225.

Eggers KM, Lindahl B, Venge P, Lind L. B-type natriuretic peptides and their relation to cardiovascular structure and function in a population-based sample of subjects aged 70 years. Am J Cardiol. 2009 Apr 1;103(7):1032-38. DOI: 10.1016/j.amjcard.2008.12.014.

Koval SM, Yushko KO, Snihurska IO, Starchenko TG, Pankiv VI, Lytvynova OM, et al. Relations of angiotensin-(1-7) with hemodynamic and cardiac structural and functional parameters in patients with hypertension and type 2 diabetes. Arterial Hypertension. 2019;23(3):183-89. DOI: 10.5603/AH.a2019.0012.

Serhiyenko VO, Serhiyenko OO. Diabetes mellitus and arterial hypertension. International Journal of Endocrinology. 2021;17(2):175-88. DOI: 10.22141/2224-0721.17.2.2021.230573.

Serhiyenko VO, Sehin VB, Pankiv VI, Serhiyenko OO. Post-traumatic stress disorder, dyssomnias, and metabolic syndrome. International Journal of Endocrinology. 2024;20(1):58-67. DOI: 10.22141/2224-0721.20.1.2024.1359.

Heidenreich PA, Bozkurt B, Aguilar D, Allen LA, Byun JJ, Colvin MM, et al. 2022 AHA/ACC/HFSA Guideline for the Management of Heart Failure: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Circulation. 2022 May 3;145(18):e895-e1032. DOI: 10.1161/CIR.0000000000001063.

McDonagh TA, Metra M, Adamo M, Gardner RS, Baumbach A, Böhm M, et al. 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J. 2021;42(36):3599-3726. DOI: 10.1093/eurheartj/ehab368.

Roger VL. Epidemiology of Heart Failure: A Contemporary Perspective. Circ Res. 2021 May 14;128(10):1421-34. DOI: 10.1161/CIRCRESAHA.121.318172.

Savarese G, Becher PM, Lund LH, Seferovic P, Rosano GMC, Coats AJS. Global burden of heart failure: a comprehensive and updated review of epidemiology. Cardiovasc Res. 2023 Jan 18;118(17):3272-87. DOI: 10.1093/cvr/cvac013.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-29

Номер

Розділ

НАУКОВІ ОГЛЯДИ