МЕТАБОЛІЧНІ ТА АНТРОПОМЕТРИЧНІ ПРЕДИКТОРИ КАРДІОВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ ПРИ БЕЗПЛІДДІ НА ТЛІ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.29.3.115.2025.11Ключові слова:
синдром полікістозних яєчників; безпліддя; метаболічний синдром; кардіоваскулярний ризик; інсулінорезистентність; індекс маси тіла; ожиріння; ліпідограма; артеріальна гіпертензія; допоміжні репродуктивні технології; екстракорпоральне заплідненняАнотація
Мета роботи – визначити метаболічні та антропометричні предиктори кардіоваскулярного ризику в жінок із безпліддям на тлі синдрому полікістозних яєчників та оцінити вплив наявності метаболічного синдрому на тяжкість метаболічних порушень.
Матеріал і методи. Обстежено 120 жінок репродуктивного віку: основна група – СПКЯ+МС (n=46), група порівняння – СПКЯ без МС (n=44), група контролю – трубний фактор безпліддя (n=30). Оцінювали антропометрію (ІМТ, окружність талії та стегон, співвідношення талія/стегна), артеріальний тиск, лабораторні показники: глюкоза натще, інсулін, HOMA-IR, ліпідний профіль (загальний холестерин, тригліцериди, ЛПВЩ, ЛПНЩ) та індекс атерогенності. Статистично аналізували достовірність відмінностей між групами.
Результати. Пацієнтки із СПКЯ+МС мали достовірно вищі значення інсуліну (18,6±6,2 мкОд/мл), HOMA-IR (4,8±1,9), глюкози натще (5,9±0,8 ммоль/л), систолічного (129,9±8,7 мм рт.ст.) та діастолічного АТ (85,4±5,1 мм рт.ст.), окружності талії (92,3±12,8 см) і індексу атерогенності (5,89±2,22) порівняно з групою СПКЯ без МС та контролем (p<0,05). Група СПКЯ без МС мала проміжні значення, достовірно відрізняючись від контролю, що свідчить про вплив метаболічного статусу на кардіометаболічний ризик.
Висновки. Поєднання СПКЯ і МС асоціюється з інсулінорезистентністю, дисліпідемією, абдомінальним ожирінням та артеріальною гіпертензією, що формує високий кардіоваскулярний ризик. Оцінка антропометричних і лабораторних маркерів дозволяє своєчасно ідентифікувати пацієнток із підвищеним ризиком, оптимізувати лікування безпліддя та запобігати ускладненням метаболічного і серцево-судинного характеру.
Посилання
Teede HJ, Tay CT, Laven JJE, Dokras A, Moran LJ, Piltonen TT, et al. Recommendations from the 2023 International Evidence-Based Guideline for the Assessment and Management of Polycystic Ovary Syndrome. J Clin Endocrinol Metab. 2023;108(10):2447-69. DOI: 10.1210/clinem/dgad463.
Ollila MM, Arffman RK, Korhonen E, Morin-Papunen L, Franks S, Junttila J, et al. Women with PCOS have an increased risk for cardiovascular disease regardless of diagnostic criteria-a prospective population-based cohort study risk factors. Eur J Endocrinol. 2023;189(1):96-105. DOI: 10.1093/ejendo/lvad077.
Purwar A, Nagpure S. Insulin Resistance in Polycystic Ovarian Syndrome. Cureus. 2022;14(10):e30351. DOI: 10.7759/cureus.30351.
Amisi CA. Markers of insulin resistance in Polycystic ovary syndrome women: an update. World J Diabetes. 2022;13(3):129-49. DOI: 10.4239/wjd.v13.i3.129.
Rojas J, Chávez M, Olivar L, Rojas M, Morillo J, Mejias J, et al. Polycystic Ovary Syndrome, Insulin Resistance, and Obesity: navigating the pathophysiologic labyrinth. Int J Reprod Med. 2014;2014:719050. DOI: 10.1155/2014/719050.
Zhuang S, Jing C, Yu L, Ji L, Liu W, Hu X. The relationship between polycystic ovary syndrome and infertility: a bibliometric analysis. Ann Transl Med. 2022;10(6):318. DOI: 10.21037/atm-22-714.
He Y, Lu Y, Zhu Q, Wang Y, Lindheim SR, Qi J, et al. Influence of metabolic syndrome on female fertility and in vitro fertilization outcomes in PCOS women. Am J Obstet Gynecol. 2019;221(2):138.e1-38.e12. DOI: 10.1016/j.ajog.2019.03.011.
Kicińska AM, Maksym RB, Zabielska-Kaczorowska MA, Stachowska A, Babińska A. Immunological and Metabolic Causes of Infertility in Polycystic Ovary Syndrome. Biomedicines. 2023;11(6):1567. DOI: 10.3390/biomedicines11061567.
Mansour A, Mirahmad M, Mohajeri-Tehrani MR, Jamalizadeh M, Hosseinimousa S, Rashidi F, et al. Risk factors for insulin resistance related to polycystic ovarian syndrome in Iranian population. Sci Rep. 2023;13(1):10269. DOI: 10.1038/s41598-023-37513-2.
Pililis S, Lampsas S, Kountouri A, Pliouta L, Korakas E, Livadas S, et al. The Cardiometabolic Risk in Women with Polycystic Ovarian Syndrome (PCOS): From Pathophysiology to Diagnosis and Treatment. Medicina (Kaunas). 2024;60(10):1656. DOI: 10.3390/medicina60101656.
Williams T, Mortada R, Porter S. Diagnosis and Treatment of Polycystic Ovary Syndrome. Am Fam Physician. 2016;94(2):106-13.
Su P, Chen C, Sun Y. Physiopathology of polycystic ovary syndrome in endocrinology, metabolism and inflammation. J Ovarian Res. 2025;18(1):34. DOI: 10.1186/s13048-025-01621-6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Буковинський медичний вісник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
