ЦИТОГЕНЕТИЧНІ ЗМІНИ В КЛІТИНАХ КІСТКОВОГО МОЗКУ МИШЕЙ З РІЗНИМ ГЕНОТИПОМ ЗА ДІЇ ТЕРАПЕВТИЧНИХ ДОЗ ЦИКЛОФОСФАНУ ТА ЦИСПЛАТИНИ
Ключові слова:
циклофосфан; цисплатина; генотип; апоптоз; аберантні клітини; хроматидні розриви; нестабільність геномуАнотація
Виявлена суттєва генотоксична дія хіміопрепарату цисплатини (ЦП,”Ebewe” Австрія; одноразові терапевтичні дози: 1,5, 3 мг/кг маси тіла; курсова терапевтична схема: доза 3 мг/кг маси тіла, 6 ін’єкцій, інтраперитонеально, по одній щоденно, з 4-ї доби перещеплення) на клітини кісткового мозку інтактних мишей лінії С57BL/6, а також із карциномою LLС За дії цисплатини за терапевтичною схемою в клітинах кісткового мозку мишей лінії С57BL/6 з карциномою LLС відмічена індукція апоптозу та суттєве зростання рівня аберантних клітин. При уведенні препарату кількість аберантних клітин зростала і перевищувала спонтанний рівень у 5,7 раза. Хроматидні розриви - переважний тип хромосомних аберацій у клітинах кісткового мозку. Після уведення препарату рівень аберантних клітин був високим і перевищував спонтанний у 2,6 раза та було зафіксовано клітини зі стійкими хромосомними абераціями (кінцеві делеції, ізохроматидна делеція). У цей термін у периферичній крові виявлено незрілі нейтрофільні гранулоцити. Отримані дані свідчать про наявність у кістковому мозку клітин із нестабільним геномом та можливість генетичних наслідків – поява аномального клону клітин.
Посилання
Glazko TT, Safonova NA, Stolina MR. Tsitogeneticheskaya izmenchivost' u myshey linii S57BL/6, BALB/c i SC57W/Mv v 30-km zone Chernobyl'skoy AES [Cytogenetic variability in C57BL / 6, BALB / c and CC57W / Mv mice in the 30-km zone of the Chernobyl nuclear power plant]. Dopovidi NANU. 1996;7:137-43.
Makgregor G, Varli Dzh. Metody raboty s khromosomami zhivotnykh [Methods for working with animal chromosomes]. Moscow: Mir; 1986. 286 р.
Rukovodstvo po kratkosrochnym testam dlya viyavleniya mutagennykh i kantserogennykh khimicheskikh veshchestv. Podgotovleno Mezhdunarodnoy komissiey po zashchite ot mutagenov i kantserogenov okruzhayushchey sredy [Guidelines for short-term tests for the detection of mutagenic and carcinogenic chemicals. Prepared by the International Commission on Protection Against Environmental Mutagens and Carcinogens]. Geneva: VOZ; 1989. 212 р.
Busch D. Genetic susceptibility to radiation and chemotherapy injury: diagnosis and management. Int. J. Radiation Oncology Biol. Phys. 1994;30(4):997-1002.
Macolm AS, McCaffrey RR, Karp JE. Secondary leukemias: Challendes and research directions. J. of Nat. Cancer Institute. 1996;88(7):407-18.
Karp JE, Malcolm AS. Secondary leukemias: Is drug modifying risks of scheduling important? J. of Nat. Cancer Institute. 1996;88(24):1787-9.
Swiateska J, Dzieciol J, Anchim T, Dabrowska M, Pietruczuk M, Wołczyński S. Influence of estrogen, antiestrogen and UV-light on the balance between proliferation and apoptosis in MCF-7 breast adenocarcinoma cells. Neoplasma. 2000;47(1):15-24.
Morad M, Zawahri M. EI. Non-random distribution of cyclophosphamide-induced chromosome Breaks. Mutation Research. 1977;42:125-30.
Yarema KJ, Wilson JM, Lippard SS, Essigmann JM. Effects of DNA adduct ctructure and distribution on the mutagenicity and genotoxicity of two platinum anticancer drugs. J. Mol. Biol. 1994;236(4):1034-48.
Koratkar R, Vasudha A, Ramesh G, Padma M, Das UN. Effect of melatonin on cis-platinum induced genetic damage to the bone marrow cells of mice. Med. Sci. Res. 1992;20:179-80.
Dijt FJ, Fichtinger-Schepman AMJ, Berends F, Reedijk J. Formation and repair of cisplatin – induced adducts in DNA in cultured normal and repair – deficient human fibroblasts. Cancer Res. 1988;48(21):6058-62.
Jasin M. Chomosome breaks and genomic instability. Cancer Invest. 2000;18(1):78-86.
Knudson AG. Two genetic hits (more or less) to cancer. Nature Rev. Cancer. 2001;1:157-62.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Буковинський медичний вісник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
