АГОНІСТ ІМІДАЗОЛІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ – ФІЗІОТЕНЗ У ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ТА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ТИПУ 2
Ключові слова:
гіпертонічна хвороба; цукровий діабет; фізіотензАнотація
Терапію фізіотензом отримували 22 хворих на гіпертонічну хворобу та цукровий діабет впродовж 20 тижнів. Оцінювали дані ехокардіографії, рівень глікованого гемоглобіну, імунореактивного інсуліну, показники ліпідного обміну. Після лікування встановлено покращання гемодинамічних показників, регрес гіпертрофії лівого шлуночка, позитивну динаміку в показниках вуглеводного та ліпідного обмінів.
Посилання
Amosova EN, Myasnikov GV, Boychak MP, Medved' YaI, Sidorova NN. Strukturno-funktsional'nye izmeneniya zheludochkov serdtsa u patsientov s gipertonicheskoy bolezn'yu v sochetanii s metabolicheskim sindromom i vozmozhnosti ikh korrektsii s pomoshch'yu agonista imidazolinovykh retseptorov moksonidina [Structural and functional changes in the ventricles of the heart in patients with essential hypertension in combination with metabolic syndrome and the possibility of their correction using the imidazoline receptor agonist moxonidine]. Ukrains'kyi kardiolohichnyi zhurnal. 2002;2:60-4.
Anichkov DA, Shostak NA. Effektivnost' moksonidina u zhenshchin s arterial'noy gipertenziey v ramkakh metabolicheskogo sindroma pri iskhodno vysokoy chastote serdechnykh sokrashcheniy [The efficacy of moxonidine in women with arterial hypertension as part of the metabolic syndrome at an initially high heart rate]. Kardiologiya. 2002;42(11):40-3.
Oganov RG, Perova NV, Mamedov MN, Metel'skaya VA. Sochetanie komponentov metabolicheskogo sindroma u lits s arterial'noy gipertoniey i ikh svyaz' s dislipidemiey [Combination of metabolic syndrome components in persons with arterial hypertension and their relationship with dyslipidemia]. Terapevticheskiy arkhiv. 1998;12:19-23.
Podzolkov VI, Bragina AE, Makolkin VI. Patogeneticheskaya rol' moksonidina pri lechenii arterial'noy gipertenzii u zhenshchin v perimenopause [Pathogenetic role of moxonidine in the treatment of hypertension in perimenopausal women]. Kardiologiya. 2002;42(11):32-5.
Preobrazhenskiy DV, Stepanova OA, Sidorenko BA. Moksonidin – agonist І1-imidazolinovykh retseptorov – v lechenii gipertonicheskoy bolezni [Moxonidine - an agonist of I1-imidazoline receptors - in the treatment of hypertension]. Kardiologiya. 1999;39(8):77-83.
Trusov VV, Aksenov KV. Fiziotenz – novoe napravlenie v terapii arterial'noy gipertonii u bol'nykh sakharnym diabetom tipa 2 [Physiotens is a new direction in the treatment of arterial hypertension in patients with type 2 diabetes mellitus]. Arterial'naya gipertenziya. 2002;8(4):125-8.
Tseluyko VI, Chernyshov VA, Malaya LT. Metabolicheskiy sindrom Kh [Metabolic syndrome H]. Kharkov; 2002. 250 р.
Epstein M, Sowers JR. Diabetes mellitus and hypertension. Hypertension. 1992;19(5):403-18.
Frayn KN. Insulin resistance and lipid metabolism. Curr. Opin. Lipidol. 1993;4:197-204.
Hanson L. Left ventricular hypertrophy. High Blood Pressure. 1993;2(Suppl.1):2-4.
Jager B, Verboom C, Brunner H. The clinical efficacy of moxonidine in hypertension. Review of Contemporary Pharmacotherapy. 1998;9(7):463-71.
Schachter M, Luszick J, Jager B, Verboom C, Söhlke E. Safety and tolerability of moxonidine in the treatment of hypertension. Drug Safety. 1998;19(3):191-203.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Буковинський медичний вісник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
