МЕТОДОЛОГІЯ КОМПЛЕКСНОГО ВИВЧЕННЯ ЛЮДИНИ
Ключові слова:
людинознавство; методологія; мовлення; особистість; духовність; гуманізаціяАнотація
Комплексне вивчення людини передбачає синтез наукових знань щодо особливої істоти Всесвіту, виявлення методологічного стрижня інтертеорії та метатеорії в системі економічних, соціальних, політичних, правових, екологічних, історичних, філософських, релігійних, мовних та інших аспектів людинознавства.
Посилання
Ozhevan MA. Liuds'kyi vymir nauky ta naukovi „vymiry” liudyny [The human dimension of science and the scientific "dimensions" of man]. Kiev: Lybid'; 1992. 175 р. (in Ukrainian).
Marchuk MH. Tsinnisni potentsii znannia [Value potentials of knowledge]. Chernivtsi: Ruta; 2001. 319 р. (in Ukrainian).
Hrabovs'kyi SI. Ukrains'ka liudyna u vymirakh KhKh stolittia: do postanovky problem [Ukrainian man in the dimensions of the twentieth century: to the problem]. Kiev: Kyivs'ke bratstvo; 1997. 118 р. (in Ukrainian).
Sydorenko M, editor. Filosofs'ki problemy liudynoznavstva [Philosophical problems of anthropology]. Chernivtsi: Oblasna typohrafiia; 2005. 208 р. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Буковинський медичний вісник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
