ГІПОГРЕЛІНЕМІЯ – ДОПОМІЖНИЙ ДІАГНОСТИЧНИЙ МАРКЕР ПОРУШЕННЯ МОТОРНО-ЕВАКУАТОРНОЇ ФУНКЦІЇ ШЛУНКА У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2-ГО ТИПУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.4.76.2015.220Анотація
Вивчено взаємозв’язки між показниками вуглеводного й ліпідного обмінів, тривалістю захворювання, гендерними особливостями, індексом маси тіла
та концентрацією греліну у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу без і з порушенням моторноевакуаторної функції шлунка. Обстежено 35 хворих на
ЦД 2-го типу (11 чоловіків, 24 жінки, середня тривалість захворювання – 12,05±1,82 року з рівнем глікованого гемоглобіну – 8,98±1,5 %). Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб. Встановлено вірогідне зниження вмісту греліну та наявність значущих кореляційних зв’язків цього нейропептиду з індексом маси тіла, показниками вуглеводного і жирового обмінів, а також із прогресуванням уповільнення шлункової моторики. Гіпогрелінемію слід вважати одним із ранніх діагностичних маркерів розвитку і прогресування клінічної симптоматики гастропарезу у хворих на цукровий діабет 2-го типу.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 І.О. Костіцька
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
