СТРУКТУРНІ ЗМІНИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ З УРАХУВАННЯМ ЛІПІДНОГО ПРОФІЛЮ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.1.77.2016.1Анотація
У статті викладені результати дослідження структурного стану підшлункової залози, обміну ліпідів та системної запальної відповіді з урахуванням етіологічного чинника і статі у хворих на гострий і загострення хронічного панкреатиту. Встановлено, що біліарний гострий панкреатит супроводжується сильнішою системною запальною реакцією за рівнем Среактивного протеїну (р=0,027) та суттєвими дисліпідемічними розладами. Структурні зміни за алкогольного гострого панкреатиту характеризуються помірно вираженою запальною реакцією паренхіми, парапанкреатичною гідрофільністю та появою дрібних кіст. Біліарний гострий панкреатит асоціює з більшою частотою гострозапальних змін структури підшлункової залози: зниженням ехогенності та її неоднорідністю. Отже, на фоні загальних дисліпідемічних розладів і системної запальної реакції за гострого панкреатиту чи загострення хронічного панкреатиту, мають місце відмінності у ступені їх прояву та структурних змінах підшлункової залози, залежно етіологічних чинників.##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 І.С. Білик, С.І. Іващук
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).