ВИЗНАЧЕННЯ ДАВНОСТІ НАСТАННЯ СМЕРТІ ЗА СТАТИСТИЧНИМ АНАЛІЗОМ РОЗПОДІЛІВ ЗНАЧЕНЬ КОМПЛЕКСНОГО СТУПЕНЯ ВЗАЄМНОЇ ПОЛЯРИЗАЦІЇ ЗОБРАЖЕНЬ ПОЛІКРИСТАЛІЧНИХ ПЛІВОК ЛІКВОРУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.1.77.2016.4Анотація
У статті обґрунтовано модель об’єкта дослідження (зразків ліквору) та оптичні схеми і методики експериментальних досліджень, а також методи аналізу експериментальних вимірювань для встановлення оптичних критеріїв змін плівок ліквору залежно від давності настання смерті. Експериментальна частина містить результати дослідження часової динаміки посмертних змін біохімічної структури полікристалічних плівок ліквору шляхом визначення величини статистичних моментів 3-го і 4-го порядків, які характеризують координатні розподіли значень комплексного ступеня взаємної поляризації різних точок зображень полікристалічної мережі біохімічних кристалів. Шляхом узагальнення часових залежностей статистичних моментів 3-го і 4-го порядків поляризаційних мап полікристалічних мереж плівок ліквору в межах статистично достовірних груп зразків визначено інтервали та точність установлення давності настання смерті.##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 М.С. Гараздюк, В.Т. Бачинський, О.Я. Ванчуляк, О.Г. Ушенко
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).