ЗМІНИ СИРОВАТКОВОГО ВМІСТУ ОКРЕМИХ ГОРМОНІВ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ, ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ КОНТРОЛЮ ЗАХВОРЮВАННЯ

Анотація

Мета дослідження. Вивчити показники регуляції обміну кальцію та глюкози, а також кортизолпродукувальну функцію надниркових залоз, за різного ступеня контрольованості захворювання.  
Матеріал і методи. В умовах пульмоалергологічного відділення  ОДКЛ м.Чернівці  обстежено 65 школярів хворих на бронхіальну астму, які сформували  клінічні групи залежно  від бальної  оцінки контролю  захворювання з використанням  клінічно -інструментальної  оціночної шкали (КІО). І групу сформували 50 школярів, в яких сума балів за КІО-шкалою становила 17 балів і більше ( неконтрольована БА), а до складу ІІ групи увійшло 15 дітей із контрольованим перебігом захворювання. Визначали стан регуляції обміну глюкози за вмістом антитіл класу IgG до інсуліну, концентрацію кортизолу та паратгормону в сироватці крові.  
Результати дослідження та їх обговорення. У роботі показано, що концентрація паратгормону в сироватці крові пацієнтів І групи становила в середньому 3,16±1,0 пг/мл, а у ІІ групі – 4,0±0,8 пг/мл (P>0,05). Статистично значимими виявилися розбіжності у створених групах за показниками регуляції вуглеводного обміну та синтезу. Так, антитіла до інсуліну в сироватці крові у пацієнтів  основної групи  виявлялися в концентрації 32,56±6,02 Од/мл, у дітей із контрольованою БА – у 20,1±0,9 Од/мл, а концентрація кортизолу в сироватці крові відповідно становила 107,5±27,2 нг/мл та 45,0±1,3 нг/мл (в усіх випадках P<0,05).  
Установлені кореляційні статистично значимі зв’язки вмісту паратгормону в сироватці із тривалістю застосування системних ГКС під час нападів БА (R=0,72), а  кортизолу – з дозою швидкодіючих агоністів (R=0,32), а також застосованими пролонгованими β-агоністами (R=-0,54). Слід зазначити, що високі титри антитіл класу IgG до інсуліну (>20 Од/мл) у сироватці крові асоціювали з підвищеним ризиком неконтрольованого перебігу БА:відношення шансів (ВШ) становило 1,3 (95 % ДІ: 0,4-4,2), а відносний ризик (ВР) – 1,14 (95 % ДІ: 0,7-1,8). У свою чергу вміст антитіл до інсуліну менше 32,0 Од/мл підвищував клінікоепідеміологічний ризик контрольованого перебігу  астми: ВШ-6,3 (95 % ДІ: 0,7-56,3), ВР-1,3 (95% ДІ:0,28,4). Аналогічно зменшувався ризик неконтрольованого перебігу астми у хворих за вмісту в сироватці крові кортизолу, що не досягав 230 нг/мл: ВШ-2,1 (95 % ДІ: 0,2-22,2), ВР-1,1 (95 % ДІ: 0,2-6,3).

Висновки. У дітей із контрольованим перебігом бронхіальної астми має місце пригнічення глюкокортикостероїд-синтетичної функції  надниркових залоз за рахунок ескалаційного підходу до формування схеми базисної терапії. При неконтрольованому перебігу бронхіальної астми в 1,3 раза зростає ризик наявності високих титрів антитіл класу IgG до інсуліну (>20 Од/мл), що вимагає моніторингу рівня глікемії. Кореляція  вмісту паратгормону в сироватці із тривалістю застосування системних глюкокортикостероїдних препаратів під час нападів БА (R=0,72) непрямо підкреслює наявність остеопенії та остеопорозу у хворих дітей.