Клінічна ефективність бісопрололу у пацієнтів з ішемічною хворобою серця залежно від типу поліморфного маркера гена ADRB-1
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XVIII.1.69.2014.2Ключові слова:
β-адреноблокатор, поліморфізм гена ADRB-1, ішемічна хвороба серцяАнотація
На сьогоднішній день для ефективного впливу на показники глобального скорочення лівого шлуночка в пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) необхідно враховувати генетичні особливості будови рецепторів, зокрема адренорецепторів, які відповідають за симпатоадреналову активність. Розподіл пацієнтів залежно від типу поліморфізму є передумовою для створення нових ефективних алгоритмів щодо індивідуального підбору медикаментів, у тому числі й β-адреноблокаторів. Враховуючи тип поліморфного маркера рецептора ADRB-1, виникає можливість максимізації β-адреноблокуючого ефекту, тим самим ефективно впливати на патогенетичний механізм захворювання.
Посилання
Brazhnik V.A., Minushkina L.O., Zateyshchikov D.A. The study of polymorphism association beta-adrenoceptor gene with arterialno- level of pressure and the development of myocardial hypertrophy in hypertensive patients. Rossijskij medicinskij zhurnal. 2010; 5: 11-16 (in Russian).
Maniatis T., Frich E., Sembruk Dzh. Molecular cloning. Мoscow: Peace; 1984 (in Russian).
Minushkina L.O. Genetic factors for hypertension ical disease: relationship with the peculiarities of the current, the development of complications, treatment efficacy. Cand. Dis. on soisk. Ouch. step. Dr. med. Sciences Minushkina L.O. Мoscow; 2008 (in Russian).
Moiseev V.S. Heart failure and achieve Genetics. Serdechnaja nedostatochnost'. 2000; 1 (4): 121-120 (in Russian).
Sergeev P.V., Shimanovskiy N.L., Petrov V.I. Receptors. Мoskow; 1999 (in Russian).
Sychev D.A., Ramenskaya G.V., Ignat'ev I.V. Clinical pharmacogenetics β-blockers: the possibility of increasing the efficacy and safety of therapy. Serdce. 2006; 5 (3): 162-165 (in Russian).
Bengtsson K., Melander O., Orho-Melander M. Polymorphism in the 1-adrenergic receptor gene and hypertension. Circulation. 2001; 104: 187-190.
Cambien F., Tiret L. Genetics of cardiovascular diseases. Circulation. 2007; 116: 1714-1724.
Aarons R.D., Nies A.S., Gal J. Elevation of B-adrenergic receptor density in human lymphocytes after propranolol administration. J. Clin. Invest. 1980; 65: 949-957.
Brodde O.E. B1- and B2-adrenoreceptors in the human heart: properties, functions and alterations in chronic heart
failure. Pharmacol. Rev. 1991; 43: 203-242.
Expert consensus document on B-adrenergic receptor blockers. The Task Force on Beta-Blockers of the European
Society of Cardiology. Eur. Heart J. 2004; 25: 1341-1362.
Feldman R.D., Limbird L.E., Nadeau J. Leukocyte B-receptor alterations in hypertensive subjects. J. Clin. Invest. 1984; 73: 648-653.
Fraser J., Nadeau J., Robertson D. Regulation of human leukocyte beta-receptors by endogenous catecholamines. J. Clin. Invest. 1981; 67: 1777-1784.
Greenwood D., Veldhuisen D.J., Cuthbert R. An evaluation of the beta-1 adrenergic receptor Arg389Gly
polymorphism in individuals with heart failure: a MERIT-hF sub-study. The European Journal of Heart Failure. 2003; 5 (4): 63-468.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 A. B. Alyavi, R. R. Tursunov, Sh. A. Iskhakov,, M. A. Babaev, M. G. Muhamedova
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).