Ефективність лікування хворих на хронічну ревматичну хворобу серця з респіраторними дисфункціями
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.3.75.2015.170Ключові слова:
ревматизм, серце, вади, легені, лікуванняАнотація
У процесі комплексної медикаментозної патогенетичної терапії у 8,57 % від числа хворих на хронічну ревматичну хворобу серця відзначається відсутність ефекту, у 22,83 % спостерігається незначне покращання, у 61,90 % – покращання і у 7,62 % – значне покращання, що тісно пов'язане з характером вади серця, функціональним класом серцевої недостатності й з використанням в лікувальних заходах окремих препаратів. За результатами дисперсійного, регресійного та кореляційного аналізу ефективність лікування визначається легеневою гемодинамікою, вентиляційно-дифузійною, кондиціонуючою, вологовидільною і сурфактантутворюючою функціями легенів,
зокрема, з початковими параметрами систолічного тиску в легеневій артерії, розмірами правого шлуночка серця, швидкістю респіраторного вологовиділення, з характером бронхопрохідності й пневмокалоричної здатності дихального апарату, які мають прогностичну значущість, а ефективність терапії впливає на стан альвеолярно-капілярної мембрани, конденсації повітря, що видихується, і поверхневого натягу експіратів, але використані препарати нездатні повністю їх відновлювати.
Посилання
Saikia U.N., Kumar P.M., Pandian V.K. Adhesion molecule expression and ventricular remodelling in chronic rheumatic heart disease: a cause or effect in the disease progression – a pilot study. Cardiovasc. Pathol. 2011; 13 (10): 55-62.
Agmon-Levin N., Selmi C. The autoimmune side of heart and lung diseases. Clin. Rev. Allergy Immunol. 2013; 44 (1): 1-5.
Behar S., Panosh A., Reicher-Reiss H. Prevalence and prognosis of chronic obstructive pulmonary disease among 5.839 consecutive patients with acute myocardial infarction. Am. J. Med. 2009; 93 (3): 637-641.
Bungard T.J., Sonnenberg B. Valvular heart disease: a primer for the clinical pharmacist. Pharmacotherapy. 2011; 31 (1): 76-91.
Chopra H.K. Current status of prevention and management of rheumatic heart disease. J. Indian Med. Assoc. 2009; 107 (10): 700-705.
Simsek Z., Karakelleoglu S., Gundogdu F. Evaluation of left ventricular function with strain/strain rate imaging in patients with rheumatic mitral stenosis. Anadolu Kardiyol. Derg. 2010; 10 (4): 328-333.
Levine P.A., Klein M.D. Mechanisms of arrhythmia in chronic lung Disease. Geriatrics. 2012; 31 (11): 47-57.
Petrov D. The clinico-diagnostic and therapeutic problems of patients with bronchial asthma combined with ischemic heart disease. Vntr. Boles. 2009; 29 (6): 21-25.
Saxena A. Strategies for the improvement of cardiac care services in developing countries: what does the future hold? Future Cardiol. 2012; 8 (1): 29-38.
Seckeler M.D., Hoke T.R. The worldwide epidemiology of acute rheumatic fever and rheumatic heart disease. Clin. Epidemiol. 2011; 22 (3): 67-84.
Vieillard-Baron A., Repesse X., Charron C. Heart-lung interactions: have a look on the superior vena cava and on the changes in right ventricular afterload. Crit. Care. Med. 2015; 43 (2): 52.
Walsh W. F. Medical management of chronic rheumatic heart disease. Heart Lung Circ. 2010. 19 (5-6): 289-294.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 G. S. Taktashov
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).