Ефективність лікування хворих на хронічну ревматичну хворобу серця з респіраторними дисфункціями

Анотація

У процесі комплексної медикаментозної патогенетичної терапії у 8,57 % від числа хворих на хронічну ревматичну хворобу серця відзначається відсутність ефекту, у 22,83 % спостерігається незначне покращання, у 61,90 % – покращання і у 7,62 % – значне покращання, що тісно пов'язане з характером вади серця, функціональним класом серцевої недостатності й з використанням в лікувальних заходах окремих препаратів. За результатами дисперсійного, регресійного та кореляційного аналізу ефективність лікування визначається легеневою гемодинамікою, вентиляційно-дифузійною, кондиціонуючою, вологовидільною і сурфактантутворюючою функціями легенів,
зокрема, з початковими параметрами систолічного тиску в легеневій артерії, розмірами правого шлуночка серця, швидкістю респіраторного вологовиділення, з характером бронхопрохідності й пневмокалоричної здатності дихального апарату, які мають прогностичну значущість, а ефективність терапії впливає на стан альвеолярно-капілярної мембрани, конденсації повітря, що видихується, і поверхневого натягу експіратів, але використані препарати нездатні повністю їх відновлювати.