ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ ЗДОРОВ’Я, РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ТА ХАРЧУВАННЯ ШКОЛЯРІВ-СПОРТСМЕНІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.1.77.2016.46Анотація
На основі порівняльного аналізу даних літератури про стан здоров’я і фізичний розвиток школярів, які займалися і не займалися спортом, встановлено, що у школярів-спортсменів переважали хвороби кістково-м’язової системи, очей, органів дихання, скарги на болі й ушкодження різних відділів опорнорухового апарату; вищою виявилася частота дисгармонійного розвитку за рахунок як недостатньої, так і надлишкової маси тіла. Стан здоров’я юних спортсменівзалежав від їх віку, стажу занять спортом, спортивної орієнтації, рівнів тренувальних навантажень, фактичного харчування. Наголошена необхідність вивчення й оцінки стану здоров’я і фізичного розвитку школярівспортсменів з урахуванням їх рухової активності, енерговитрат, фактичного харчування і розроблення на цій основі диференційованих за віком і статтю норм харчування юних спортсменів різної спортивної орієнтації.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 С.Л. Няньковський, О.Б. Пластунова
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).