Фактори прогресування медіакальцинозу артерій при синдромі діабетичної стопи
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XVIII.3.71.2014.146Ключові слова:
медіакальциноз артерій, полінейропатія, синдром діабетичної стопи, нейропатичний дисфункціональний рахунокАнотація
Обстежено 75 хворих на синдром діабетичної стопи (СДС) з тяжкою формою субкомпенсованого цукрового діабету (ЦД) ІІ типу. Серед них – 62 чоловіки та 13 жінок. У 63 хворих була діагностована змішана форма СДС. Серед них 50 осіб мали медіакальциноз (МК) артерій різного ступеня вираженості і 13 – не мали цієї патології. У 12 пацієнтів діагностовано нейропатичну форму СДС. Найбільш виражена дистальна полінейропатія діагностована у групі пацієнтів зі змішаною формою СДС з ІІІ-V ступенями МК. Показники вираженості полінейропатії в цій групі пацієнтів були достовірно вищими порівняно з хворими зі змішаною формою СДС, які не мали МК та які мали І-ІІ ступені його вираженості, а також порівняно з пацієнтами з нейропатичною формою СДС (у всіх випадках p<0,05).
У групі пацієнтів зі змішаною формою СДС та ІІІ-V ступенем СМ також найбільшими були тривалість захворювання, вік пацієнтів та рівень глюкози натще, порівняно з усіма іншими групами (у всіх випадках p<0,05). Таким чином було встановлено, що ступінь вираженості медіакальцинозу зростає зі збільшенням віку пацієнтів, тривалості ЦД та з підвищенням рівня глюкози у крові натще. Отже, однією з патогенетичних ланок розвитку медіакальцинозу може бути виражена дистальна діабетична полінейропатія, що зумовлює дистальний тип ураження артерій при даному захворюванні, а раннє виявлення і лікування діабетичної полінейропатії може слугувати заходом профілактики щодо розвитку медіакальцинозу артерій.
Посилання
1. Ataman IuO. Doslidzhennia osoblyvostei urazhennia arterii nyzhnikh kintsivok u liudei starechoho viku, khvorykh na tsukrovyi diabet 2 typu [Investigation of the features of defeat of lower limb arteries in elderly people with type 2 diabetes mellitus]. Visn. SumDU. Seriia Medytsyna. 2009;1:47-9. (in Ukrainian).
2. Liapis MO, Herasymchuk PO. Syndrom stopy diabetyka [Diabetic foot syndrome]. Ternopil': Ukrmedknyha; 2001. 61 p. (in Ukrainian).
3. Mezhdunarodnoe soglashenie po diabeticheskoy stope. Sostavleno Mezhdunarodnoy rabochey gruppoy po diabeticheskoy stope [International agreement on diabetic foot. Compiled by the International Working Group on the Diabetic Foot]. Moskow: Bereg; 2000. 96 p. (in Russian).
4. Tarakanova OE, Mukhin AS, Kudykin MN. Novaya klassifikatsiya sindroma diabeticheskoy stopy [New classification of diabetic foot syndrome]. Nizhegorod. med. zh. 2008;4:155-59. (in Russian).
5. Edmonds M, Morrison N, Laws J. Medial arterial calcification and diabetic neuropathy. Br. Med. J. 2003;284:928-30.
6. Forst T, Kann P, Lobmann R. Association between diabetic-autonomic neuropathy and medial wall calcification in the outcome of trophic foot lesion. Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes. 2005;2:94-8.
7. Goebel F, Fussel H. Monckeberg's sclerosis after sympathetic denervation in diabetic and non-diabetic subjects. Diabetologia. 2003;24:347-50.
8. Mayfield J, Caps M, Boyko E. Relationship of medial arterial calcinosis to autonomic neuropathy and adverse outcomes in a diabetic veteran population. J. Diabetes Complications. 2002;16:165-71.
9. Proudfoot D, Shanahan C. Biology of calcification in vascular cells: intima versus media. Herz. 2006;26:245-51.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 I. Ya. Mykhaloiko
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
