Особливості клінічного перебігу різних форм бронхіальної астми у дітей
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.4.80.2016.194Ключові слова:
бронхіальна астма, дітиАнотація
У даній статті розглянуто клінічні особливості перебігу різних форм бронхіальної астми (БА) у дітей. Для досягнення поставленої мети нами обстежено 200 дітей, хворих на БА віком від 6 до 17 років. Проаналізувавши залежність етіології захворювання та статі обстежених пацієнтів, встановлено, що усі форми БА траплялись майже з однаковою частотою як у хлопчиків, так і в дівчаток. Серед ступенів тяжкості БА достовірно частіше інших траплялись персистувальний легкий та середньоважкий варіанти (р<0,05). Персистувальний перебіг легкого ступеня тяжкості відзначався з однаковою частотою при атопічній (54,24±6,49 %), неатопічній (57,14±6,23 %) та змішаній БА (59,74±5,59
%). Що стосується середнього ступеня тяжкості, він також траплявся рівнозначно часто при всіх етіологічних варіантах БА (33,89±6,16 %, 33,89±6,16 % та 33,89±6,16 % відповідно до атопічного, неатопічного та змішаного варіантів). Встановлено, що в дітей із атопічним варіантом БА в загостренні брали участь групи різних алергенів утричі частіше, ніж інші фактори, а при неатопічному – вдвічі частіше інфекційні агенти. Нами встановлено, що тяжкі загострення найчастіше відмічалися при змішаному варіанті перебігу БА (50,00±5,74 %), але щодо контрольованості захворювання – відзначався високий його рівень (66,00±6,69 %). Легкі загострення спостерігалисяь при неатопічному варіанті (51,43±8,45 %), але задовільного контролю не спостерігалось (питома вага неконтрольованих варіантів становила 45,83±5,87 %).
Посилання
Classification of asthma in children. Zdorov’ia Ukrainy. December 2010 (in Ukrainian).
Ortemenka IeP. Diagnostic value of immunological markers of blood and bronchial hyper susceptibility indicators for the verification of such airway inflammation in schoolchildren with asthma. Sovremennaya pediatriya. 2009;3:25-8. (in Ukrainian).
Umanets TR, Lapshin VF. Bronchial asthma and phenotypes of wheezing in children. Klinicheskaya immunologiya. Allergologiya. Infektologiya. 2010;2:66-9. (in Russian).
Batra J, Ghosh B. N-acetyltransferases as markers for asthma and allergic/atopic disorders. Curr. Drug. Metab. 2008;9(6):546-3.
Mapp CE. What is the role of genetics in occupational asthma? Eur. Respir. J. 2009;33:459-0.
Martinez FD. Genes, environments, development and asthma: a reappra‑ isal. Eur. Respir. J. 2007;29:179-4.
Singh AM, Busse WW. Asthma exacerbations: Aetiology. Thorax. 2007;61:809-6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 V. M. Dudnyk, K. V. Khromykh, A. P. Fedchyshen
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).