Вплив синдрому обструктивного апное сну на функціональний стан нирок у хворих на артеріальну гіпертензію
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.4.80.2016.199Ключові слова:
синдром обструктивного апное сну, артеріальна гіпертензія, швидкість клубочкової фільтрації, хронічне захворювання нирок, артеріальна жорсткістьАнотація
У статті здійснено оцінку впливу синдрому обструктивного апное сну (СОАС) на функціональний стан нирок і показники артеріальної жорсткості у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Мета дослідження. Оцінити вплив СОАС на функціональний стан нирок та пружно-еластичні властивості артерій у хворих на АГ. Матеріал і методи. У дослідження включено 185 пацієнтів – 148 хворих на АГ та СОАС і 37 хворих на АГ без порушень дихання під час сну (група контролю) середнім віком (49,79±0,80) років. Пацієнтами здійснювалась оцінка денної сонливості методом опитування за шкалою Epworth Sleepiness Scale, сомнологічне дослідження за допомогою портативного монітора, ехокардіографія, добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ), визначення центрального артеріального тиску (ЦАТ) та оцінка пружно-еластичних властивостей артерій методом апланаційної тонометрії, визначення рівня креатиніну сироватки крові з розрахунком швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) з використанням формули CKD-EPI. Результати. У хворих на АГ та СОАС виявлено достовірно вищу швидкість поширення пульсової хвилі по артеріях еластичного типу (ШППХел) (11,19±0,20м/с при СОАС проти 10,10±0,41м/с без СОАС, p=0,014), достовірно вищий центральний систолічний артеріальний тиск (ЦСАТ (133,43±1,67 мм рт.ст. при СОАС проти 125,22±3,41 мм рт.ст. без СОАС, р=0,027) та достовірно нижчу ШКФ (86,40±1,69мл/хв/1,73м2 при СОАС проти 94,09±3,13мл/хв/1,73м2 без СОАС, р=0,039) порівняно з пацієнтами без порушень дихання уві сні. Висновки. Зроблено висновки про негативний вплив СОАС на функціональний стан нирок у хворих на АГ, що реалізується через підвищення артеріальної жорсткості, та необхідність ранньої діагностики і лікування розладів дихання уві сні для запобігання порушенню функції нирок у таких пацієнтів.
Посилання
Silverberg DS, Oksenberg A, Iaina A. Sleep-related breathing disordersas a major cause of essential hypertension: fact or fiction? Curr. Opin. Nephrol. Hypertens. 1998;7(4):353-57.
Lavie P, Ben-Yosef R, Rubin AE. Prevalence of sleep apnea syndromeamong patients with essential hypertension. Am. Heart J. 1984;108(2):373-76.
Vardan S, Dunsky MH, Hill NE. Systemic systolic hypertension in the elderly: correlation of hemodynamics, plasma volume, renin, aldosterone, urinary metanephrines and response to thiazide therapy. Am. J.Cardiol. 1986;58(10):1030-034.
Sirenko IuM, Krushyns'ka NA, Sydorenko PI. Features syndrome diagnosis of obstructive sleep apnea using portable monitors. Arterial'naya gipertenziya. 2015;1(39):31-36. (in Ukrainian).
Centers for Disease Control and Prevention. Chronic kidney disease surveillance system. Atlanta, GA: Centers for Disease Control and Prevention, US Dept of Health and Human Services, 2011. http://www.cdc.gov/ckd.
Jha V, Garcia-Garcia G, Iseki K. Chronic kidney disease: global dimension and perspectives. Lancet. 2013;382(9888):260-72.
Fleischmann G, Fillafer G, Matterer H. Prevalence of chronic kidney disease in patients with suspected sleep apnoea. Nephrol. Dial. Transplant. 2010;25(1):181-86.
Nicholl DD, Ahmed SB, Loewen AH. Declining kidney function increases the prevalence of sleep apnea and nocturnal hypoxia. Chest. 2012;141(6):1422-430.
Hanly P. Sleep apnea and daytime sleepiness in end-stage renal disease. Semin. Dial. 2004;17(2):109-14.
Baguet JP, Hammer L, Levy P. Night-time and diastolic hypertension are common and underestimated conditions in newly diagnosed apnoeic patients. J. Hypertens. 2005;23(3):521-27.
Phillips C, Hedner J, Berend N. Diurnal and obstructive sleep apnea influences on arterial stiffness and central blood pressure in men. Sleep. 2005;28(5):604-09.
MOH Order №384 of 24.05.2012. Guidelines and clinical protocols of care help “Hypertension” (in Ukrainian).
Epstein LJ, Kristo D, Strollo PJ. Clinical guideline for the evaluation, management and long-term care of obstructive sleep apnea in adults. J. Clin. Sleep Med. 2009;5(3):263-76.
VanBortel LM, Laurent S, Boutouyrie P. Expert consensus document on the measurement of aortic stiffness in daily practice using carotid-femoral pulse wave velocity. J. Hypertens. 2012;30(3):445-48.
Lang RM, Bierig M, Devereux RB. Recommendations for chamber quantification. Eur. J. of Echocardiogr. 2006;7:79-108.
Mancia G, Fagard R, Narkiewicz K. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). J. Hypertens. 2013;31(7):1281-357.
O’Brien E, Parati G, Stergiou G. European Society of Hypertension Working Group on Blood Pressure Monitoring. European Society of Hypertension position paper on ambulatory blood pressure monitoring. J. Hypertens. 2013;31(9):1731-768.
KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidney International Supplements. 2013;3:136-50.
Abuyassin B, Sharma K, Ayas NT. Obstructive Sleep Apnea and Kidney Disease: A Potential Bidirectional Relationship? J. Clin. Sleep Med. 2015;11(8):915-24.
Beecroft J, Duffin J, Pierratos A. Enhanced chemo-responsiveness in patients with sleep apnoea and end-stage renal disease. Eur. Respir. J. 2006;28(1):151-58.
Tang R, Yang C, Tao JL. Epithelial-mesenchymal transdifferentiation of renal tubular epithelial cells induced by urinary proteins requires the activation of PKC-α and βI isozymes. Cell. Biol. Int. 2011;35(9):953-59.
Isono S, Remmers JE, Tanaka A. Anatomy of pharynx in patients with obstructive sleep apnea and in normal subjects. J.Appl. Physiol. 1997;82(4):1319-326.
Mavanur M, Sanders M, Unruh M. Sleep disordered breathing in patients with chronic kidney disease. Indian J. Med. Res. 2010;131:277-84.
Chiu KL, Ryan CM, Shiota S. Fluid shift by lower body positive pressure increases pharyngeal resistance in healthy subjects. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2006;174(12):1378-383.
Beecroft JM, Hoffstein V, Pierratos A. Nocturnal haemodialysis increases pharyngeal size in patients with sleep apnoea and end-stage renal disease. Nephrol. Dial. Transplant. 2008;23(2):673-79.
Kimoff RJ. Upper airway myopathy is important in the pathophysiology of obstructive sleep apnea. J. Clin. Sleep Med. 2007;3(6):567-69.
Kimoff RJ, Sforza E, Champagne V. Upper airway sensation in snoring and obstructive sleep apnea. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2001;164(2):250-55.
Tada T, Kusano KF, Ogawa A. The predictors of central and obstructive sleep apnoea in haemodialysis patients. Nephrol. Dial. Transplant. 2007;22(4):1190-197.
Wolf J, Lewicka J, Narkiewicz K. Obstructive sleep apnea: an update on mechanisms and cardiovascular consequences. Nutr. Metab. Cardiovasc. Dis. 2007;17(3):233-40.
Chu H, Shih CJ, Ou S-M. Association of sleep apnoea with chronic kidney disease in a large cohort from Taiwan. Respirology. 2016;21(4):754-60.
Koga S, Ikeda S, Yasunaga T. Effects of nasal continuous positive airway pressure on the glomerular filtration rate in patients with obstructive sleep apnea syndrome. Intern. Med. 2013;52(3):345-49.
Faulx MD, Storfer-Isser A, Kirchner HL. Obstructive sleep apnea is associated with increased urinary albumin excretion. Sleep. 2007;30(7):923-29.
Kinebuchi S, Kazama JJ, Satoh M. Short-term use of continuous positive airway pressure ameliorates glomerular hyperfiltration in patients with obstructive sleep apnea syndrome. Clinical Science. 2004;107(3):317-22.
Adeseun GA, Rosas SE. The impact of obstructive sleep apnea on chronic kidney disease. Curr. Hypertens. Rep. 2010;12(5):378-83.
Carpio C, Alvarez-Sala R, García-Río F. Epidemiological and pathogenic relationship between sleep apnea and ischemic heart disease. Pulm. Med. 2013;405827.
Turek NF, Ricardo AC, Lash JP. Sleep disturbances as nontraditional risk factors for development and progression of CKD: review of the evidence. Am. J. Kidney Dis. 2012;60(5):823-33.
Ursavas A, Karadag M, Gullulu M. Low-grade urinary albumin excretion in normotensive/non-diabetic obstructive sleep apnea patients. Sleep Breath. 2008;12(3):217-22.
Abdel-Kader K, Dohar S, Shah N. Resistant hypertension and obstructive sleep apnea in the setting of kidney disease. J. Hypertens. 2012;30(5):960-66.
Murro ADi, Petramala L, Cotesta D. Renin-angiotensin-aldosterone system in patients with sleep apnoea: prevalence of primary aldosteronism. J. Renin Angiotensin Aldosterone Syst. 2010;11(3):165-72.
Parati G, Ochoa JE, Bilo G. Obstructive sleep apnea syndrome as a cause of resistant hypertension. Hypertens. Res. 2014;37:601-13.
Lopez-Novoa JM, Martínez-Salgado C, Rodríguez-Peña AB. Common pathophysiological mechanisms of chronic kidney disease: therapeutic perspectives. Pharmacol. Ther. 2010;128(1):61-81.
Palm F, Nordquist L. Renal tubulointerstitial hypoxia: cause and consequence of kidney dysfunction. Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. 2011;38(7):474-80.
Evans RG, Goddard D, Eppel GA. Factors that render the kidney susceptible to tissue hypoxia in hypoxemia. Am. J. Physiol. Regul. Integr. Comp. Physiol. 2011;300(4):931-40.
Nangaku M. Chronic hypoxia and tubulointerstitial injury: a final common pathway to end-stage renal failure. J. Am. Soc. Nephrol. 2006;17(1):17-25.
Fine LG, Norman JT. Chronic hypoxia as a mechanism of progression of chronic kidney diseases: from hypothesis to novel therapeutics. Kidney Int. 2008;74(7):867-72.
Narkiewicz K, Somers VK. The sympathetic nervous system and obstructive sleep apnea: implications for hypertension. J. Hypertens. 1997;15(12):1613-619.
Solin P, Kaye DM, Little PJ. Impact of sleep apnea on sympathetic nervous system activity in heart failure. Chest. 2003;123(4):1119-126.
Neumann J, Ligtenberg G, Klein I. Sympathetic hyperactivity in chronic kidney disease: pathogenesis, clinical relevance, and treatment. Kidney Int. 2004;65(5):1568-576.
Schlaich MP, Socratous F, Hennebry S. Sympathetic activation in chronic renal failure. J. Am. Soc. Nephrol. 2009;20(5):933-39.
Helal I, Fick-Brosnahan GM, Reed-Gitomer B. Glomerular hyperfiltration: definitions, mechanisms and clinical implications. Nat.Rev.Nephrol. 2012;8(5):293-300.
Ford ML, Tomlinson LA, Chapman TPE. Aortic stiffness is independently associated with rate of renal function decline in chronic kidney disease stages 3 and 4. Hypertension. 2010;55(5):1110-115.
Chue CD, Edwards NC, Davis LJ. Serum phosphate but not pulse wave velocity predicts decline in renal function in patients with early chronic kidney disease. Nephrol. Dial. Transplant. 2011;26(8):2576-582.
Tomiyama H, Tanaka H, Hashimoto H. Arterial stiffness and declines in individuals with normal renal function/early chronic kidney disease. Atherosclerosis. 2010;212(1):345-50.
Go AS, Chertow GM, Fan D. Chronic kidney disease and the risks of death, cardiovascular events, and hospitalization. New England Journal of Medicine. 2004;351(13):1296-305.
Shlipak MG, Katz R, Sarnak MJ. Cystatin C and prognosis for cardiovascular and kidney outcomes in elderly persons without chronic kidney disease. Annals of Internal Medicine. 2006;145(4):237-46.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 N. A. Krushynska, Yu. M. Sirenko
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
