Залежність ступеня депресії від лікувальної тактики при гострому інфаркті міокарда

Автор(и)

  • L. V. Rasputina
  • V. V. Rasputin

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.4.80.2016.210

Ключові слова:

інфаркт міокарда, депресія, стентування

Анотація

Метою нашої роботи було встановити поширеність депресії та її ступінь серед пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ІМ) залежно від обраної тактики лікування. Проанкетовано 125 хворих на ІМ, середній вік (64,2±4,7) років. Пацієнтів розподілили на дві групи: І група – хворі на ІМ, котрим виконувалося черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ), n=52, середній вік (62,3±6,1) років; ІІ група - (контрольна), пацієнти з ІМ, котрим не проводили ЧКВ, n=28, середній вік (65,4±5,4) років. Тривожно-депресивні розлади різного ступеня виявлені у 68 пацієнтів (54,4 %). Серед хворих, котрим виконували ЧКВ – у 40 пацієнтів (47 %). У І групі пацієнтів переважали чоловіки (р=0,05), до основних чинників, що здатні впливати на появу тривожно-депресивних змін у цій групі слід віднести супутню артеріальну гіпертензію (р=0,05) та цукровий діабет (р=0,05). Переважна більшість хворих у цій групі мали ознаки легкої «субклінічної» депресії. У групі хворих на ІМ, котрим не виконувалось ЧКВ, ознаки депресії виявлені у 27 осіб (67,5 %), однаково як у чоловіків, так і в жінок. Відзначається зв'язок між ступенем тяжкості депресії та перенесеним раніше ІМ (р=0,05), наявністю стенокардії в анамнезі (р=0,05), супутніми захворюваннями (р=0,001), частіше виявляється середнього ступеня депресія та тяжка депресія.

Посилання

Bero SYa, Blakitnaya LA, Tsyganok TV. Studying of psychological features and stereotypes of behavior as risk factors of coronary heart disease in connection with its prevention. Zhurnal psikhiatrii i meditsinskoy psikhologii. 2004;4:113-17. (in Russian).

Ihnatov MI, Markova MV, Marchenko IeM. On the issue of treatment of non-psychotic disorders tryvozhnodepresyvnyh case, comorbid with cardiovascular diseases. Novosti meditsiny i farmatsii. 2007;1:68. (in Ukrainian).

Koval' IA. Patopsihologicheskih somatic symptoms in patients with coronary heart disease. Problemy suchasnoi psykholohii. 2012;17:166-73 (in Ukrainian).

Nabibullina RR. Interrelation of the mechanisms of psychological defense with the formation of borderline mental disorders in patients with arterial hypertension. Kazanskiy meditsinskiy zhurnal. 2005;86(5):364-67. (in Russian).

Rasulov MM, Tokhirov MT, Nurbekov MK. The role of mental and social factors in the development of coronary heart disease. Rossiyskiy meditsinskiy zhurnal. 2003;4:53-5. (in Russian).

Smulevich AB. Depression in general medicine. Moskow: Med. inform. Agentstvo; 2001. 256 p. (in Russian).

Stadnik SM. Anxiety and depressive disorders in patients with cardiac disorders. NeyroNEVS: psikhiatriya i neyropsikhiatriya. 2014;6:62-4. (in Ukrainian).

Naprieienko OK, Yurtseniuk OS, Polischuk OIu. Anxiety and depressive disorders in cardiology practice. Ukrains'kyi visnyk psykhonevrolohii. 2008;16(3/4):57-60. (in Ukrainian).

Shmalii VI. Clinical and instrumental features in CHD patients with arrhythmias in conjunction with the depressive disorders. Halyts'kyi likars'kyi visnyk. 2005;12(4):123-25. (in Ukrainian).

Yurtseniuk OS. Accented personality characteristics in patients with coronary heart disease and comorbid depressive and anxiety disorders. Klinichna ta eksperymental'na patolohiia. 2011;X(3):148-52. (in Ukrainian).

Albert CM, Chae CU. Phobic anxiety and risk of coronary heart disease and sudden cardiac death among women. Circulation. 2005;111:480-87.

Kuhl U, Pauschinger M, Seeberg B. Viral persistence in the myocardium is associated with progressive cardiac dysfunction. Circulation. 2005;112:1965-970.

Kang HK, Bullman TA, Taylor JW. Risk of selected cardiovascular diseases and posttraumatic stress disorder among former World War II prisoners of war. Annals of epidemiology. 2006;16:381-86.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-11-24

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ