Особливості обміну вмісту мікроелементів сироватки крові у хворих мирного часу і вояків антитерористичної операції при черепно–мозковій травмі легкого і середнього ступеня тяжкості
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.4.80.2016.213Ключові слова:
черепно-мозкова травма, легкий і середній ступінь тяжкості, мікроелементи сироватки крові (залізо, мідь, цинк, марганець)Анотація
У статті наведені дані про зміни вмісту мікроелементів заліза, міді, цинку і марганцю при черепно – мозковій травмі (ЧМТ) легкого і середнього ступеня тяжкості у хворих мирного часу і бійців антитерористичної операції (АТО). Досліджувались їх концентрації в сироватці крові на атомно – абсорбційному спектрофотометрі на 1-2, 3-5, 7-10, 14-21-шу добу, через один і три місяці після травми. Встановлені різнонаправлені зміни. Рівень заліза достовірно зростав (р<0,05) у вояків АТО та вірогідно знижувався (р<0,05) у сироватці крові хворих на мирній території. Встановлено підвищення рівня марганцю при ЧМТ у хворих мирного часу та зниження його концентрації у бійців АТО. Результати вмісту цинку показали його зниження як у хворих мирного часу, так і в бійців АТО, натомість вміст міді істотно зростав у сироватці крові і у хворих мирного часу, і в бійців АТО.
Посилання
Avtsyn AP, Zhavoronkov AA, Strochkova LS. Human microelementosis. Moskow: Meditsina; 1991. 496 p. (in Russian).
Barashkov G, Zaytseva L. Microelements in the theory and practice of medicine. Vrach. 2004;10:45-8. (in Russian).
Zadorozhna BV. Clinical and biochemical comparison with psychoorganic syndrome in the remote period of traumatic brain injury. Ukrains'kyi nevrolohichnyi zhurnal. 2012;1:66-9. (in Ukrainian).
Zadorozhna BV. Psychoemotional changes in traumatic brain disease. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2012;1:18-23. (in Ukrainian).
Konovalov AN, editors. Clinical guidelines for traumatic brain injury. Moskow: Antidor; 1998. 550 p. (in Russian).
Kudrin AV, Gromova OA. Microelements in neurology. Moskow: GEOTAR – Media; 2006. 304 p. (in Russian).
Likhterman LB. Neurology of craniocerebral trauma. Moskow; 2009. 385 p. (in Russian).
Potapov AA, Rogal' LM, Likhterman LB. Craniocerebral injury: problems and prospects. Voprosy nejrohirurgii. 2009;2:3-8. (in Russian).
Panchenko LF, Maev IV, Gurevich KG. Clinical biochemistry of trace elements. Moskow: GOU VUNMC MZ RF; 2004. 363 p. (in Russian).
Skal'nyj AV, Rudakov IA. Bioelements in medicine. Moskow: Mir; 2004. 254 p. (in Russian).
Tajclin VI. Closed craniocerebral trauma and its consequences. Mezhdunarodnyj medicinskij zhurnal. 2002;1-2:58-62. (in Russian).
Chernij TV, Stecik VJu, Chernij VI. Craniocerebral injury in the aspect of evidence-based medicine: an overview of current international recommendations. Medicina neotlozhnyh sostojanij. 2014;5:16-9. (in Russian).
Pedachenko IeH, Shlapak IP, Huk AP. Traumatic brain injury: the modern principles of first aid. Kyiv: VARTA; 2007. 312 p. (in Ukrainian).
Shkala LV. Trace elements: biological role in humans. Halyts'kyi likars'kyi visnyk. 2003;10(4):125-27. (in Ukrainian).
Shurpiak IV. Mild traumatic brain injury and its consequences. Semejnaja medicina. 2013;1:67-73. (in Ukrainian).
Cook DG, Fahn S, Brait KA. Chronic manganese intoxication. Archiv Neurology. 1974;30:59-64.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 M. G. Semchyshyn, B. V. Zadorozhna, V. M. Shevaha
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
