Можливості ранньої діагностики гепаторенального синдрому у хворих на алкогольний цироз печінки

Автор(и)

  • N. O. Slyvka
  • N. G. Virstiuk
  • I. A. Plesh
  • L. D. Boreiko
  • V. A. Haidukov
  • G. I. Kshanovska

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXI.1.81.2017.31

Ключові слова:

гепаторенальный синдром, алкогольный цироз печінки, доплерографія судин нирок, цистатин С

Анотація

Вступ. Цироз печінки алкогольної етіології (АЦП) часто ускладнюється гепаторенальним синдромом (ГРС), що призводить до летальних наслідків. Проте кількість досліджень щодо діагностичної цінності ранньої комплексної діагностики ГРС є недостатньою, тому вивчення діагностичних можливостей доплерографії ниркових судин, поєднаної з визначенням рівня цистатину С (ЦС), є надзвичайно актуальною. Мета дослідження. Оцінити діагностичні можливості ультразвукового доплерівського дослідження ниркового кровоплину та визначення ЦС у пацієнтів з АЦП для ранньої діагностики ГРС. Матеріал і методи. Всього обстежено 152 пацієнти, що були розподілені на дві групи відповідно до методу діагностики: група 1 – лише доплерографія ниркових судин (n=74), група 2 – доплерографія ниркових судин+визначення ЦС (n=78). Проводилося визначення сечовини, креатиніну та рівня цистатину С плазми крові та доплерографія судин нирок. Результати дослідження та їх обговорення. Доплерографічні показники ниркового кровоплину у групі 1 та групі 2 не мали статистично значимих відмінностей. Порівняно із контрольною групою дослідна група продемонструвала суттєве зниження Vmean, Vmin у правій та лівій НА, а також зростання RI та PI у правій та лівій НА. Тільки значення Vmax у правій та лівій НА не мали статистично значимих змін. Сурогатні маркери ниркової функції, такі, як сечовина, креатинін та ЦС плазми крові, корелювали із показниками доплерографії ниркових судин. При порівнянні діагностичної значущості застосованих методів діагностики ГРС у пацієнтів із АЦП для пацієнтів 2-ї групи були отримані наступні результати: чутливість – 85 % (95 % ДІ 54,1- 100), специфічність – 59,5 % (95 % ДІ 18,5 – 42,6). Для 1-ї групи чутливість становила 79 % (95 % ДІ 58,9-100), специфічність – 29,5 % (95 % ДІ 77,8-95,2). Висновок. Отримані у нашому дослідженні дані свідчать про високу діагностичну цінність комплексної діагностики гепаторенального синдрому у хворих на алкогольний цироз печінки шляхом поєднання доплерографії ниркових судин із визначенням рівня цистатину С у плазмі крові.

Посилання

Soto K, Coelho S, Rodrigues B. Cystatin C as a marker of acute kidney injury in the emergency department. Clinical J. of the Am. Society of Nephrology. 2012;5(10):1745-754.

Cosar S, Oktar SO, Cosar B. Doppler and gray-scale ultrasound evaluation of morphological and hemodynamic changes in liver vasculature in alcoholic patients. Eur. J. of Radiology. 2013;54(3):393-99.

Gerbes AL, Gülberg V, Bilzer M. Evaluation of serum cystatin C concentration as a marker of renal function in patients with cirrhosis of the liver. Gut. 2002;50(1):106-10.

Annet L, Materne R, Danse E. Hepatic flow parameters measured with MR imaging and Doppler US: correlations with degree of cirrhosis and portal hypertension. Radiology. 2013;229(2):409-14.

Bardi A, Sapunar J, Oksenberg D. Intrarenal arterial Doppler ultrasonography in cirrhotic patients with ascites, with and without hepatorenal syndrome. Revista Medica de Chile. 2012;130(2):173-80.

Berzigotti A, Casadei A, Magalotti D. Renovascular impedance correlates with portal pressure in patients with liver cirrhosis. Radiology. 2015;240(2):581-86.

Colli A, Fraquelli M, Pometta R. Renovascular impedance and esophageal varices in patients with child-pugh class a cirrhosis. Radiology. 2011;219(3):712-15.

Francoz C, Glotz D, Moreau R. The evaluation of renal function and disease in patients with cirrhosis. Journal of Hepatology. 2011;52(4):605-13.

Piscaglia F, Donati G, Serra C. Value of splanchnic Doppler ultrasound in the diagnosis of portal hypertension. Ultrasound in Medicine and Biology. 2012;27(7):893-99.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-02-23

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ