DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXI.1.81.2017.33

Клінічні особливості перебігу ішемічної хвороби серця залежно від стану жовчного міхура у хворих, яким проведено аорто-коронарне шунтування

L. M. Strilchuk, D. I. Besh, O. I. Rafalyuk

Анотація


Клінічні прояви патології серця за умов уражень жовчного міхура (ЖМ) є неспецифічними, оскільки їх поширеність та механізми асоціації дотепер залишаються невивченими, що зумовлює актуальність дослідження. З метою визначення клінічних особливостей перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС) в осіб, яким проведено аорто-коронарне шунтування (АКШ), залежно від стану жовчного міхура проаналізовано особливості клінічного перебігу ІХС у 95 хворих (40 % з гострим інфарктом міокарда (ГІМ) і 60 % із стенокардією), яким було проведено АКШ, з них 21 % жінок та 79 % чоловіків, середній вік 61,9±1,8 року. ЖМ був інтактним у 30,5 % пацієнтів, біліарний сладж та перегини тіла ЖМ виявлені у 13,7 % кожен, деформація шийки ЖМ – у 27,4 %, холелітіаз – у 10,5 %, стан після холецистектомії – у 4,2 %. Встановлені особливості перебігу ІХС у пацієнтів з АКШ залежно від стану ЖМ. Так, у підгрупі з біліарним сладжем було більше жінок та менше чоловіків, ніж при інтактному ЖМ, спостерігалась однакова частка ГІМ та стенокардій, мінімальна частота артеріальної гіпертензії (АГ) (92,3 %), однак максимальна частота ожиріння (92,3 %) та найчастіше серед усіх підгруп виявлялося зменшення систолічної функції лівого шлуночка (69,2 %, усі р<0,05). Серед осіб із перегином ЖМ були тільки чоловіки із супутньою АГ, питома частка стенокардій перевищувала ГІМ та виявлялася максимальна частота екстрасистолій (30,8 %). Підгрупа з деформаціями шийки ЖМ була найчисленнішою (27,4 %). У цій підгрупі причиною АКШ істотно частіше була стенокардія, ніж ГІМ, найчастіше серед усіх підгруп виявлявся постінфарктний кардіосклероз. У цій підгрупі було більше жінок та менше чоловіків, ніж при інтактному ЖМ та його перегині, у всіх спостерігалась супутня АГ, виявлялась найвища частота цукрового діабету (23,1 %) та максимальна поширеність екстрасистолій (30,8 %). Пацієнти з холелітіазом були істотно старшими, у підгрупі виявлена найвища частка жінок (40,0 %), причиною АКШ частіше була стенокардія (найчастіше серед усіх груп), ніж ГІМ, в усіх осіб відзначалася АГ, однак поширеність ожиріння мінімальна (40,0 %), частіше спостерігалася фібриляція передсердь (50,0 %), у тому числі пароксизмальна форма (40,0 %). Перспективним є вивчення структурно-функціонального стану серця та метаболічного фону залежно від стану ЖМ та методів фармакологічної корекції.


Ключові слова


ішемічна хвороба серця; аорто-коронарне шунтування; біліарний сладж; деформації жовчного міхура; холелітіаз

Повний текст:

PDF

Посилання


Vetshev PS, Nogtev PV. Kholetsistokardial'nyy sindrom – mif ili real'nost' [Cholecystocardial syndrome is a myth or reality]. Khirurgiya. Zh. im. Pirogova. 2005;3. Access mode: http://www.mediasphera.ru/journals/pirogov/detail/439/6587/. (in Russian).

Oreshin AYu, Bykov AV. Atipichnoe techenie ostrogo destruktivnogo kholetsistita [Atypical course of acute destructive cholecystitis]. Vestn. VolgGMU. 2011;3:113-16. (in Russian).

Trefanenko IV, Pavliukovych ND, Pavliukovych OV. Khronichnyi nekamenevyi kholetsystyt ta ishemichna khvoroba sertsia: klinichni osoblyvosti poiednanoho perebihu [Chronic non-stone cholecystitis and ischemic heart disease: clinical features of combined flow]. Visn. probl. biol. i med. 2013;1(12):231-33.

Demarchi MS, Regusci L, Fasolini F. Electrocardiographic Changes and False-Positive Troponin I in a Patient with Acute Cholecystitis. Case Rep Gastroenterol. 2012;6(2):410-14.

Prozorowska E, Jackowiak H. Light microscopy and scanning electron microscopy study on microstructure of gallbladder mucosa in pig. Microsc. Res Tech. 2015;78(3):220-29.

Giamberardino MA, Costantini R, Affaitati G. Viscero-visceral hyperalgesia: characterization in different clinical models. Pain. 2010;151(2):307-22.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2018 L. M. Strilchuk, D. I. Besh, O. I. Rafalyuk

Технічний редактор журналу, к.мед.н. М. Степанченко, 2015-2018