Вульвовагінальний кандидомікоз і неплідність
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXI.1.81.2017.4Ключові слова:
неплідність, дріжджоподібні гриби роду Candida, мікробіота, вульвовагінальний кандидомікоз (ВВК)Анотація
У статті розглядається роль вульвовагінального кандидомiкозу у виникненні порушень репродуктивних функцій сечостатевих органів жінки з неплідністю. Показано, що одним із чинників у розвитку неплідності можуть бути дріжджоподібні гриби роду Candida. Одночасно з монокультурою, майже в половини обстежених жінок з неплідністю у вульвовагінальному вмісті виділено два, три і більше збудників. Відображено зростання ролі дріжджоподібних грибів роду Candida у формуванні серйозного ускладнення під назвою – неплідність.
Посилання
Andriiets' OA, Humenna KIu, Bodnariuk OI. Osoblyvosti mikrobiotsynozu pikhvy u divchat, khvorykh na sal'pinhooforyt [Peculiarities of vaginal microbiocynosis in girls with salpingoophoritis]. Buk. med. visnyk. 2013;17(2):9-11. (in Ukrainian).
Dzhoraieva SK, Honcharenko VV, Scherbakova IuV, Schoholieva OV. Vyvchennia stanu vahinal'noi mikrobioty pry vul'vovahinitakh polimikrobnoi etiolohii z vyznachenniam dominuiuchykh rivniv antybiotykochutlyvosti [Study of the state of vaginal microbiota in vulvovaginitis of polymicrobial etiology with the definition of the dominant levels of antibiotic susceptibility]. Dermatol. ta venerol. 2016;2:25-6. (in Ukrainian).
Kira EF. Bakterial'niy vaginoz [Bacterial vaginosis]. SPB.: Neva-Lyuks; 2001. 363 p. (in Russian).
Kafarskaya LI, Korshunova OV, Efimov BA. Mikrobnaya ekologiya vlagalishcha [The microbial ecology of the vagina]. Mikrobiologiya. 2002;6:91-9. (in Russian).
Vynohrad NO, Koval's'ka OR, Chelak OV. Mikrobiotsenoz nyzhnikh viddiliv henital'nono traktu u khvorykh z neplidnistiu [Microbiocenosis of the lower parts of the genital tract in patients with infertility]. Eksperym. ta klin. fiziol. i biokhimiia. 2011;3:92. (in Ukrainian).
Nikonov AP, Astsaturova OR. Vul'vovaginity [Vulvovaginitis]. Ginekologiya. 2002;4(3):122-25. (in Russian).
Rudakova EV. Vlagalishchniy disbioz i patologiya sheyki matki [Vaginal dysbiosis and cervical pathology]. Genital. infektsii. 2006;1:52-5. (in Russian).
Sidorova IS, Borovkova EI. Mikroflora polovikh putey u zhenshchin reproduktivnogo vozrasta [Microflora of the genital tract in women reproductive age]. Moskow: Prakt. meditsina; 2007. 80 p. (in Russian).
Veropotvelyan PN, Tsekhmistrenko IS, Veropotvelyan NP, Litvinchuk NN. Sovremennyy podkhod prakticheskogo vracha k diagnostike i lecheniyu infektsionnykh zabolevaniy vlagalishcha [The modern approach of the practical doctor to the diagnosis and treatment of infectious diseases of the vagina]. Med. aspekty zdorov'ya zhenshchiny. 2016;5:46. (in Russian).
Tuchkina IA, Tysiachka HM. Bakterial'nii vahinoz yak faktor vysokoho rozvytku porushennia reproduktyvnoho zdorov’ia u molodomu vitsi [Bacterial vaginosis as a high factor development of reproductive health in young age]. Zdorov'e zhenshchiny. 2013;9:110. (in Ukrainian).
Nyirjesy P, Seeney SM, Grody MH. Chronic fungal vaginitis: the value of cultures. Am. J. Obstet. Gyntcol. 1995;173(3):820-23.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 V. V. Bendas, N. D. Yakovichuk
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
