Вплив донатора оксиду азоту на стан коагуляційного гемостазу та фібринолізу у хворих на гіпертонічну хворобу з цукровим діабетом типу 2
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXI.1.81.2017.40Ключові слова:
гіпертонічна хвороба, цукровий діабет типу 2, L-аргінін, фібринолітична активність, плазміноген, антитромбін ІІІ, протеїн САнотація
У статті розглядається вплив донатора оксиду азоту L-аргініну на стан коагуляційного гемостазу і фібринолітичну активність плазми крові у хворих на гіпертонічну хворобу та цукровий діабет типу 2. Проведено проспективне дослідження з включенням 109 пацієнтів. Встановлено, що комплексна фармакотерапія з призначенням L-аргініну, як додаткового засобу, сприяла більш значному приросту активності антитромбіну ІІІ (р<0,05), вірогідному зниженню рівня фібриногену (р<0,05) та підвищенню ферментативної фібринолітичної активності наприкінці курсу стаціонарного лікування порівняно з групою пацієнтів, які отримували тільки базисну терапію. Доведено, що L-аргінін, який проявляє свої метаболічні властивості шляхом впливу на маркери ендотеліальної дисфункції, може бути рекомендований як додатковий засіб лікування для корекції розладів плазмового гемостазу та фібринолітичної активності крові у хворих на гіпертонічну хворобу та цукровий діабет типу 2.
Посилання
Veremeienko KN, Holoborod'ko OP, Kizym AI. Proteoliz u normi ta pry patolohii [Protoolysis in norm and in pathology]. Kyiv: Zdorov‘ia; 1988. 177-79 p. (in Ukrainian).
Kozlov AA, Berkovskiy AL, Melkumyan AL. Klinicheskaya i laboratornaya diagnostika naibolee chasto vstrechayushchikhsya narusheniy gemostaza [Clinical and laboratory diagnostics of the most frequent hemostasis disorders]. Moskow: RE-NAM; 2010. 41 p. (in Russian).
Baum C, Johannsen SS, Zeller T. ADMA and arginine derivatives in relation to noninvasive vascular function in the general population. Atherosclerosis. 2016;244:149-56.
Zhang Q, Chen N, Qiu W. Asymmetric dimethylarginine impairs fibrinolytic activity in human umbilical vein endothelial cells via p38 MAPK and NF-κB pathways. Thromb. Res. 2011;128(1):42-6.
Calabrò RS, Gervasi G, Bramanti P. L-Arginine and vascular diseases: lights and pitfalls! Acta Biomed. 2014;85(3):222-28.
Khalifa NM, Gad MZ, Hataba AA. Changes in ADMA and TAFI levels after stenting in coronary artery disease patients. Mol. Med. Rep. 2012;6(4):855-59.
Charytan DM, Cinelli A, Zeisberg EM. Association of circulating angiogenesis inhibitors and asymmetric dimethyl arginine with coronary plaque burden. Fibrogenesis Tissue Repair. 2015;8:13.
Couris RR. Vitamins and minerals that affect hemostasis and antithrombotic therapies. Thromb. Res. 2005;117(1-2):25-31;discussion P. 39-2.
Heffernan KS, Fahs CA, Ranadive SM. L-arginine as a nutritional prophylaxis against vascular endothelial dysfunction with aging. J. Cardiovasc. Pharmacol. Ther. 2010;15(1):17-3.
Mels CM, Loots I, Schwedhelm E. Nitric oxide synthesis capacity, ambulatory blood pressure and end organ damage in a black and white population: the SABPA study. Amino Acids. 2016;48(3):801-10.
Iturry-Yamamoto GR, Battastini AM, Martins NL. Oral L-arginine administration does not inhibit thrombosis on an experimental model of arterial thrombosis: the effect on the apyrasic activity of the arterial wall. Blood Coagul. Fibrinolysis. 2006;17(6):437-44.
Zhu W, Chandrasekharan UM, Bandyopadhyay S. Thrombin induces endothelial arginase through AP-1 activation. Am. J. Physiol. Cell. Physiol. 2010;298(4):C952-C60.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 D. V. Shorikova, E. I. Shorikov
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
