Асоціація поліморфізму rs3200401 гена довгої некодуючої РНК MALAT1 із розвитком раку сечового міхура

Автор(и)

  • A. D. Volkohon
  • Ya. D. Chumachenko
  • A. A. Roshchupkin
  • V. Yu. Harbuzova
  • A. V. Ataman

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIII.3.91.2019.57

Ключові слова:

алельний поліморфізм, довга некодуюча РНК MALAT1, рак сечового міхура

Анотація

Мета роботи — вивчення зв’язку rs3200401‑поліморфізму гена довгої некодуючої РНК MALAT1 із розвитком раку сечового міхура в популяції мешканців Сумської області.
Матеріал і методи. У дослідженні використано цільну венозну кров 141 пацієнта із перехідноклітинним раком сечового міхура (ПКРСМ) та 100 клінічно здорових осіб без онкологічних захворювань в анамнезі. Визначення розподілу алелів за rs3200401‑локусом гена MALAT1 здійснювали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі (Real-time PCR) із використанням 7500 Fast Real-time P CR System (Applied Biosystems, Foster City, США) та Taq-Man Assays (TaqMan®SNP Assay C_3246069_10). Статистичне опрацювання отриманих даних проводили з використанням пакета SPSS (версія 17.0).
Результати. Встановлена значуща відмінність частот генотипів та алелів за поліморфним сайтом rs3200401 гена MALAT1 між групою хворих на ПКРСМ та контрольною групою (P = 0,025 та Р = 0,004, відповідно). Результати логістичної регресії показали, що ризик розвитку ПКРСМ у носіїв мінорного Т‑алеля менший, порівняно з гомозиготами СС (OR = 0,504; Р = 0,018 — відповідно до домінантної моделі та OR = 0,534; Р = 0,045 — відповідно до адитивної моделі).
Висновки. Наведене дослідження є першим щодо пошуку асоціації rs3200401‑сайту гена MALAT1 із настанням раку сечового міхура. Поліморфний локус rs3200401 пов'язаний із розвитком ПКРСМ у популяції мешканців Сумської області. Носії мінорного Т‑алеля мають менший ризик настання ПКРСМ, порівняно із СС-гомозиготами.

Посилання

Ulitsky I, Shkumatava A, Jan CH, Sive H, Bartel DP. Conserved function of lincRNAs in vertebrate embryonic development despite rapid sequence evolution. Cell. 2011;147(7):1537-50.

Marx SJ. Molecular genetics of multiple endocrine neoplasia types 1 and 2. Nat Rev Cancer. 2005;5(5):367-75.

Ji P, Diederichs S, Wang W, Böing S, Metzger R, Schneider PM, et al. MALAT-1, anovel noncoding RNA, and thymosin beta4 predict metastasis and survival in early-stage non-small cell lung cancer. Oncogene. 2003;22(39):8031-41.

Sun Y, Ma L. New Insights into Long Non-Coding RNA MALAT1 in Cancer and Metastasis. Cancers. 2019;11(2):E216.

Zhang X, Hamblin H, Yin KJ. The long noncoding RNA Malat-1: Its physiological and pathophysiological functions. RNA Biol. 2017;14(12):1705-14.

Wu Y, Huang C, Meng X, Li J. Long Noncoding RNA MALAT1: Insights into its Biogenesis and Implications in Human Disease. Curr Pharm Des. 2015;21(34):5017-28.

Wang JZ, Xiang JJ, Wu LG, Bai YS, Chen ZW, Yin XQ, et al. A genetic variant in long non-coding RNA MALAT1 associated with survival outcome among patients with advanced lung adenocarcinoma: a survival cohort analysis. BMC Cancer. 2017;17(1):167.

Peng R, Luo C, Guo Q, Cao J, Yang Q, Dong K, et al. Association analyses of genetic variants in long non-coding RNA MALAT1 with breast cancer susceptibility and mRNA expression of MALAT1 in Chinese Han population. Gene. 2018;642:241-48.

Lin Y, Schmidt B, Bruchez M, McManus CJ. Structural analyses of NEAT1 lncRNAs suggest long-range RNA interactions that may contribute to paraspeckle architecture. Nucleic Acids Res. 2018;46(7):3742-52.

Tripathi V, Ellis J, Shen Z, Song DY, Pan Q, Watt AT. The nuclear-retained noncoding RNA MALAT 1 regulates alternative splicing by modulating SR splicing factor phosphorylation. Mol Cell. 2010;39(6):925-38.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-08-29

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ