DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIII.3.91.2019.62

Рівень сироваткового лактату крові як прогностичний маркер ускладнень у породіль із післяопераційною крововтратою

D. S. Мityuryev, I. M. Koshova, A. G. Misiura, A. A. Zhezher, O. A. Loskutov

Анотація


Мета роботи — вивчення впливу рівнів сироваткового лактату як прогностичний маркер ускладнень у породіль із післяпологовими акушерськими кровотечами.
Матеріал і методи. У дослідження увійшло 27 пацієнток. Середній вік обстежених становив (27,4±4,1) років, середня маса тіла — 83,3±4,8 кг. Післяпологова крововтрата у середньому становила 1830,5±622,7 мл. Усі кровотечі зупинені консервативними методами згідно з діючими протоколами.
Результати. У результаті дослідження визначено, що рівень сироваткового лактату є достовірним прогностичним маркером ускладнень у породіль із післяпологовими кровотечами. Серед обстежених пацієнток, у яких рівень лактату перевищував 4 ммоль/л, у 18,5% випадків була необхідність у використанні великих доз інотропних препаратів, а в 44,4% випадків — великих доз вазопресорів, тоді як у породіль із значеннями лактату нижче 4 ммоль/л інотропна або вазопресорна підтримка була використана відповідно у 7,4% і у 29,6% випадків.
Висновки. Породіллі з підвищеним рівнем лактату перебували в стаціонарі у середньому (12,5±2,3) днів, тоді як при більш низьких значеннях лактату кількість днів перебування в умовах стаціонару скорочувалася до (9,1±1,1) днів, що було на 27,2% менше порівняно з групою пацієнток, у яких рівень сироваткового лактату перевищував 4 ммоль/л.


Ключові слова


анемія; акушерська кровотеча; інтенсивна терапія кровотеч

Повний текст:

PDF

Посилання


GBD 2015 Disease and Injury Incidence and Prevalence Collaborators. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 310 diseases and injuries, 1990-2015: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. Lancet. 2016;388(10053):1545-1602. doi: 10.1016/S0140-6736(16)31678-6.

Hogan MC, Foreman KJ, Naghavi M, Ahn SY, Wang M, Makela SM, еt al. Maternal mortality for 181 countries, 1980-2008: a systematic analysis of progress towards Millennium Development Goal 5. Lancet. 2010;375(9726):1609-23. doi: 10.1016/S0140-6736(10)60518-1.

Knight M, Kenyon S, Brocklehurst P, Neilson J, Shakespeare J, Kurinczuk JJ. Saving Lives, Improving Mothers’ Care - Lessons learned to inform future maternity care from the UK and Ireland Confidential Enquiries into Maternal Deaths and Morbidity 2009-12. Oxford: National Perinatal Epidemiology Unit, University of Oxford 2014.

Moodley J, Pattinson RC, Fawcus S, Schoon MG, Moran N, Shweni PM. The Confidential Enquiry into Maternal Deaths in South Africa: a case study. BJOG. 2014;121(4):53-60. doi: 10.1111/1471-0528.12869.

Sohn CH, Kim YJ, Seo DW, Won HS, Shim JY,LimKS, et al. Blood lactate concentration and shock index associated with massive transfusion in emergency department patients with primary postpartum haemorrhage. Br J Anaesth. 2018;121(2):378-83. doi: 10.1016/j.bja.2018.04.039.

Soller B, Zou F, Prince MD, Dubick MA, Sondeen JL. Comparison of Noninvasive pH and Blood Lactate as Predictors of Mortality in a Swine Hemorrhagic Shock with Restricted Volume Resuscitation Model. Shock. 2015;44(1):90-5. doi: 10.1097/SHK.0000000000000307.

Gale SC, Kocik JF, Creath R, Crystal JS, Dombrovskiy VY. A comparison of initial lactate and initial base deficit as predictors of mortality after severe blunt trauma. J Surg Res. 2016;205(2):446-55. doi: 10.1016/j.jss.2016.06.103.

Kozek-Langenecker SA, Ahmed AB, Afshari A, Albaladejo P, Aldecoa C, Barauskas G, еt al. Management of severe perioperative bleeding: guidelines from the European Society of Anaesthesiology: First update 2016. Eur J Anaesthesiol. 2017;34(6):332-95. doi: 10.1097/EJA.0000000000000630.

Stainsby D, MacLennan S, Thomas D, Isaac J, Hamilton PJ. Guidelines on the management of massive blood loss. Br J Haematol. 2006;135(5):634-41.

Trikha A, Singh PM. Management of major obstetric haemorrhage. Indian J Anaesth. 2018;62:698-3. doi: 10.4103/ija.IJA_448_18.

Kompanje EJ, Jansen TC, van der Hoven B, Bakker J. The first demonstration of lactic acid in human blood in shock by Johann Joseph Scherer (1814–1869) in January 1843. Intensive Care Med. 2007;33(11):1967-71. doi: 10.1007/s00134-007-0788-7.

Lu Y, Zhang H, Teng F, Xia WJ, Sun GX, Wen AQ. Early Goal-Directed Therapy in Severe Sepsis and Septic Shock: A Meta-Analysis and Trial Sequential Analysis of Randomized Controlled Trials. J Intensive Care Med. 2018;33(5):296-309. doi: 10.1177/0885066616671710.

Pölönen P, Ruokonen E, Hippeläinen M, Pöyhönen M, Takala J. A prospective, randomized study of goal-oriented hemodynamic therapy in cardiac surgical patients. Anesth Analg. 2000;90(5):1052-9.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2019 D. S. Мityuryev, I. M. Koshova, A. G. Misiura, A. A. Zhezher, O. A. Loskutov

Технічний редактор журналу, Кривецький І.В., 2019