Самоосвіта як невід'ємна складова безперервного професійного розвитку лікаря-стоматолога
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIII.3.91.2019.78Ключові слова:
лікар-стоматолог, самоосвіта, безперервний професійний розвитокАнотація
Мета роботи — вказати на важливість систематичної самоосвітньої роботи в процесі безперервного підвищення професійної компетентності лікаря-стоматолога.
У роботі обговорюються актуальні питання сучасної післядипломної освіти лікарів‑стоматологів: самоосвіта та безперервний професійний розвиток. Розглядаються різні аспекти самоосвіти лікаря, що є важливою складовою частиною післядипломного навчання протягом усієї професійної діяльності, а також визначено мету та основні форми самоосвіти лікаря-стоматолога.
Висновки. Сучасні вимоги до лікаря-стоматолога на перше місце ставлять систематичну самостійну роботу в удосконаленні теоретичних знань і практичних вмінь. Саме тому, безперервний процес самоосвіти та поглиблення вмінь лікаря-стоматолога в умовах стрімкого прогресу новітніх медичних технологій є запорукою його високої професійної компетентності в діагностиці та лікуванні стоматологічних захворювань.
Посилання
Pro zatverdzhennia Polozhennia pro systemu bezperervnoho profesiinoho rozvytku fakhivtsiv u sferi okhorony zdorov’ia. Postanova KMU № 302. 2018 Ber. 28 [About the approval of the Provision on the system of continuous professional development of specialists in the field of health care. CMU Resolution No. 302. 2018 Mar 28]. Available from: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2018-%D0%BF. (in Ukrainian).
Myronova HA. Pidvyschennia kvalifikatsii likariv – khto komu rezhyser? [Improving the skills of doctors - who is the director?]. Vashe zdorov’ia. 2018;39-40:20-1. (in Ukrainian).
Hrebenyk MV, MasykOM, Boiarchuk OR. Atestatsiia likariv: aktsent na bezperervnist' samoosvity [Attestation of doctors: emphasis on continuity of self-education]. Medychna osvita. 2012;1:120-23. (in Ukrainian).
Vedenko BH, Mel'nyk VA. Samostiine udoskonalennia likariv – vazhlyvyi krok u pidvyschenni yikh kvalifikatsii [Self-improvement of doctors is important step in improving their qualifications]. Novosti meditsini i farmatsii. 2011;20:18-9. (in Ukrainian).
Marushko RV, Marushko KR. Analiz mezhdunarodnogo opyta akkreditatsii nepreryvnogo professional'nogo razvitiya meditsinskikh rabotnikov [Analysis of international accreditation experience continuous professional development of medical professionals]. Sovremennaya pediatriya. 2018;1:20-8. (in Russian).
Dobrovol's'ka AM. Formuvannia v maibutnikh likariv i provizoriv hotovnosti do samoosvity v mezhakh rozroblenoi modeli [Formation of future physicians and pharmacists of readiness to self-education within the developed model]. Nauka i osvita. 2016;10:138-49. (in Ukrainian).
Hlushko LV, Symchyn KhS, Fedorov SV, Rudnyk VT, Kozlova IV, Havrysh TYu, et al. Bezperervna osvita yak odyn z priorytetnykh metodiv pisliadyplomnoho navchannia: perspektyvy i problemy vprovadzhennia u simeinii medytsyni [Continuing education as one of the priority methods of postgraduate education: perspectives and problems of introduction in family medicine]. Semeynaya meditsina. 2017;2:18-9. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 O. Nemesh, Z. Honta, I. Shylivskyi
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).