DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.1.93.2020.18

Клініко-діагностичне та прогностичне значення порушення біомаркера жирової тканини у хворих на цукровий діабет 2-го типу із ожирінням та порушенням вуглеводного обміну

О. A. Solovyuk

Анотація


Цукровий діабет 2‑го типу (ЦД) — гетерогенне захворювання, яке характеризується комплексом метаболічних порушень, характерними ознаками якого є інсулінорезистентність та недостатність функції клітин підшлункової залози різного ступеня вираженості.

Мета роботи — дослідження клініко‑діагностичного та прогностичного значення рівня оментину при цукровому діабеті 2‑го типу в поєднанні із надлишковою масою тіла (НМТ) та ожирінням.

Матеріал і методи. Обстежено 98 осіб із ЦД 2‑го типу. До першої групи увійшли 64 особи з НМТ та ожирінням (індекс маси тіла > 25). Другу групу склали 34 особи з ЦД типу 2 та нормальною масою тіла (індекс маси тіла ≤ 25). Як контроль була обстежена група з 28 практично здорових осіб, яка була зіставленою з першою та другою групою за статтю та віком.

Результати. Наявність у пацієнтів із ЦД 2‑го типу надлишкової маси тіла та ожиріння призводить до зниження рівня маркера компенсації порушеного метаболізму вуглеводнів та ліпідів, зменшення інсулінорезистентності — оментину на 127,48% відносно пацієнтів із ЦД типу 2 без НМТ та ожиріння. Пацієнти зі значеннями глікованого гемоглобіну HbA1c більше 8% демонстрували зменшення значень оментину порівняно з пацієнтами з компенсованим перебігом ЦД, різниця була більш виражена у пацієнтів із НМТ та ожирінням (28,29%, р<0,05), за відсутності НМТ та ожиріння різниця становила 13,66%. Збільшення тривалості перебігу ЦД 2‑го типу призводило до депресії досліджуваного маркера оментину в пацієнтів із ожирінням на 39,24% (р<0,05), за відсутності ожиріння — на 25,95%. Розвиток ускладненого перебігу ЦД 2‑го типу в пацієнтів з ожирінням призводив до зниження значень оментину на 51,09% (р<0,05), за відсутності ожиріння — на 13,39%. Високий та дуже високий кардіоваскулярний ризик у хворих на ЦД 2‑го типу з ожирінням призводив до різниці в значеннях оментину на 39,48% (р<0,05) на користь високого ризику, а в пацієнтів без ожиріння — на 25,66%.

Висновок. Рівні оментину при цукровому діабеті 2‑го типу залежать від наявності в пацієнтів надлишкової маси тіла та ожиріння, а також від особливостей клінічного перебігу коморбідності, знижуючись при розвитку декомпенсації та ускладнень.


Ключові слова


оментин; цукровий діабет типу 2; надлишкова маса тіла; ожиріння

Повний текст:

PDF

Посилання


Molló À, Berenguera A, Rubinat E, Vlacho B, Mata M, Franch J, et al. INTEGRA study protocol: primary care intervention in type 2 diabetes patients with poor glycaemic control. BMC Fam Pract. 2019 Feb;20(1):25. doi: 10.1186/s12875-019-0916-9.

Mata-Cases M, Roura-Olmeda P, Berengué-Iglesias M, Birulés-Pons M, Mundet-Tuduri X, Franch-Nadal J, et al. Fifteen years of continuous improvement of quality care of type 2 diabetes mellitus in primary care in Catalonia, Spain. Int J Clin Pract. 2012 Mar;66(3):289-98. doi: 10.1111/j.1742-1241.2011.02872.x.

Dodd GT, Xirouchaki CE, Eramo M, Mitchell CA, Andrews ZB, Henry BA, et al. Intranasal Targeting of Hypothalamic PTP1B and TCPTP Reinstates Leptin and Insulin Sensitivity and Promotes Weight Loss in Obesity. Cell Rep. 2019 Sep;28(11):2905-22.e5. doi: 10.1016/j.celrep.2019.08.019.

Fasshauer M, Blüher M. Adipokines in health and disease. Trends Pharmacol Sci. 2015;36(7):461-70. doi: 10.1016/j.tips.2015.04.014.

Kuncevich AK. Risk metabolicheskogo sindroma i pitanie [Metabolic Syndrome Risk and Nutrition]. Ozhirenie i metabolizm. 2015;12(1):3-10. doi: 10.14341/omet20151. (in Russian).

Abd-Elbaky AE, Abo-Elmatty DM, Mesbah NM, Ibrahim SM. Omentin and apelin concentrations in relation to obesity, diabetes mellitus type two, and cardiovascular diseases in Egyptian population. International Journal of Diabetes in Developing Countries. 2016;36(1):52-8. doi: 10.1007/S13410-015-0416-y.

Splichal Z, Bienertova-Vasku J, Novak J, Zlamal F, Tomandl J, Tomandlova M, et al. The common polymorphism Val109Asp in the omentin gene is associated with daily energy intake in the Central-European population. Nutr Neurosci. 2015;18(1):41-8. doi: 10.1179/1476830513y.0000000100.

Isakova ZhT, Talaybekova ET, Asambaeva DA, Kerimkulova AS, Lunegova OS, Aldasheva NM, et al. Assotsiatsiya polimorfnogo markera Val109Asp gena omentina s abdominal'nym ozhireniem v kyrgyzskoy populyatsii [Association of the polymorphic marker Val109Asp of the omentin gene with abdominal obesity in the Kyrgyz population]. Problemy endokrinologii. 2016;62(3):4-8. doi: 10.14341/probl20166234-8. (in Russian).

The American Association of Clinical Endocrinologists and the American College of Endocrinology. 2014. https://www.aace.com/files/2014.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2020 О. A. Solovyuk

Технічний редактор журналу, Кривецький І.В., 2019