DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.1.93.2020.24

Клінічний аналіз випадків тромбоемболій дрібних гілок легеневої артерії у пульмонологічних відділеннях центру легеневих захворювань м. Івано-Франківська за 2017-2018 роки

N. V. Chaplynska, V. T. Rudnyk, N. Z. Pozur

Анотація


Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) визнана ВООЗ одним із найбільш поширених серцево-судинних захворювань і діагностується у близько 0,15–0,20% населення. Вона є третьою за частотою причиною раптової смерті після ІХС та інсульту. Традиційно про ТЕЛА говорять у колі судинних хірургів, кардіохірургів, реаніматологів. Як правило, це тяжкі хворі з масивною тромбоемболією та високим ризиком для життя. У цьому випадку діагноз і подальша тактика очевидні. Водночас, величезний контингент пацієнтів із субмасивною ТЕЛА і тромбоемболією дрібних гілок легеневої артерії (ТЕГЛА) є складними для діагностики у зв’язку з різноманіттям клінічних проявів.

Мета роботи — провести клінічний аналіз випадків ТЕГЛА.

Матеріал і методи. Клінічно та статистично проаналізовані 24 історії хвороби пацієнтів із ТЕГЛА, які перебували на лікуванні у відділеннях пульмонології № 1 та № 2 Центру легеневих захворювань м. Івано-Франківська у 2017 та 2018 роках. Серед обстежених було 17 (70,8%) чоловіків та 7 (29,2%) жінок. Вік пацієнтів коливався від 18 до 80 років і в середньому становив 49,12±2,75 року. Середня тривалість перебування хворих у стаціонарі становила 22,27±1,77 дня.

Результати. При надходженні усі хворі скаржилися на кашель. Більшість із них (79,1%) відзначали задишку інспіраторного характеру в поєднанні з болем у грудній клітці (75%), кровохарканням (45,8%) та гіпертермією (41,6%). У третини хворих виникали епізоди запаморочення. З анамнезу життя пацієнтів відомо, що 5 (20,8%) із них протягом останнього року лікувалися з приводу рецидивних пневмоній, 3 (12,5%) — рецидивних плевритів, а у 2 (8,3%) мало місце рецидивне кровохаркання. У 17 (70,8%) пацієнтів діагноз верифіковано методом спіральної комп’ютерної томографії з контрастуванням. Класичні рентгенологічні ознаки ТЕГЛА та інфаркт-пневмонії мали місце лише у 3 (12,5%) осіб. У більшості (58,3%) випадків зміни на рентгенограмі органів грудної клітки (ОГК) розцінені як пневмонія. У 2 (8,3%) пацієнтів виявлено лише ознаки хронічного бронхіту та емфіземи легень. Інформативним було ультразвукове дослідження, яке виявляло ознаки ексудативного плевриту в 11 (45,8%) пацієнтів без змін з боку плевральних синусів на рентгенограмі ОГК. ЕКГ і/або ЕхоКС-ознаки легеневого серця виявлено в 14 (58,3%) хворих. Визначення рівня Д-димерів проведено у 18 (75%) пацієнтів. У всіх пацієнтів цей показник був значно вищий від норми і в середньому становив 5334,81±9,75 ngFEU/ml. На основі комплексного обстеження причинами ТЕГЛА у даної когорти пацієнтів визнані: порушення ритму серця — у 6 (25%) осіб, патологія глибоких вен нижніх кінцівок — у 5 (20,8%) осіб, спадкові тромбофілії — у 3 (12,5%) осіб, оперативні втручання — у 2 (8,3%), пухлини — у 2 (8,3%). На жаль, у 25% осіб не встановлено причини ТЕГЛА.

Висновки. Незважаючи на впровадження в діагностику сучасних високо-інформативних технологій, розпізнавання тромбоемболії дрібних гілок легеневої артерії залишається складним завданням для лікарів. Труднощі діагностики пов’язані з тим, що клінічна картина тромбоемболії дрібних гілок легеневої артерії характеризується неспецифічністю симптомів і проходить під масками різних кардіальних і респіраторних захворювань. Особливо важливими є настороженість щодо тромбоемболії дрібних гілок легеневої артерії лікарів різних спеціальностей, знання особливостей її багатогранної клінічної картини і тактики ведення таких пацієнтів.


Ключові слова


тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії; клінічні особливості

Повний текст:

PDF

Посилання


Diahnostyka ta likuvannia hostroi tromboembolii lehenevoi arterii [Diagnosis and treatment of acute pulmonary embolism]. Ukrains'kyi kardiolohichnyi zhurnal. 2016;2:4-51. (in Ukrainian).

2. Howard LS, Barden S, Condliffe R, Connolly V, Davies C, Donaldson J, et al. British Thoracic Society Guideline for the initial outpatient management of pulmonary embolism. BMJ Open Respir Res. 2018;5(1):e000281. doi: 10.1136/bmjresp-2018-000281.

Hudym OV, Zakharchenko IP, Palash TM. Klinichnyi vypadok tromboembolii lehenevoi arterii u patsiienta z hipertonichnoiu khvoroboiu ta ishemichnoiu khvoroboiu sertsia (dynamichne sposterezhennia v umovakh bahatoprofil'noi likarni «Feofaniia» [Clinical case of pulmonary artery thromboembolism in a patient with hypertension and coronary heart disease (dynamic follow-up in the multi-disciplinary hospital "Theophany")]. Aktual'ni problemy klinichnoi ta profilaktychnoi medytsyny. 2014;2(1):47-55. (in Ukrainian).

Tyukalova LI, Koremina EV, Pavlova IB, Varlakova NN, Semenova SV. Sluchay nemassivnoy tromboembolii legochnoy arterii u zhenshchin, beskontrol'no prinimayushchikh kombinirovannye oral'nye kontratseptivy [A case of non-massive pulmonary thromboembolism in women taking uncontrolled combined oral contraceptives] [Internet]. Available from: https://www.lvrach.ru/2017/03/15436686/. (in Russian).

Nakaz MOZ Ukrainy №34 vid 15.01.2014 «Unifikovanyi klinichnyi protokol ekstrenoi medychnoi dopomohy «Tromboemboliia lehenevoi arterii» [Order of the Ministry of Health of Ukraine № 34 dated 15.01.2014 “Unified clinical protocol of emergency medical care “Pulmonary embolism”]. (in Ukrainian).

6. 2014 ESC Guidelines on the diagnosis and management of acute pulmonary embolism: The Task Force for the Diagnosis and Management of Acute Pulmonary Embolism of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal. 2014;35(43):3033-80.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2020 N. V. Chaplynska, V. T. Rudnyk, N. Z. Pozur

Технічний редактор журналу, Кривецький І.В., 2019