Використання лазерної спектрофотометрії як біофізичного методу визначення вмісту ендотеліну-1 у пацієнтів з артеріальною гіпертензією
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.1.93.2020.6Ключові слова:
лазерна спектрофотометрія, артеріальна гіпертензія, ендотелін-1, перименопаузаАнотація
Актуальність дослідження. Розвиток сучасних технологій вимагає нових підходів до методів діагностики біологічних об’єктів та стимулює їх розвиток в усіх галузях людської діяльності, у тому числі і в медицині.
Мета роботи – провести інфрачервону спектрофотометрію плазми крові для визначення кореляції інтегральних показників інфрачервоного спектроскопічного аналізу в пацієнтів з артеріальною гіпертензією в перименопаузі з наявністю чи відсутністю цукрового діабету до та після проведеного лікування.
Матеріал і методи. Нами застосовано біофізичний метод інфрачервоної спектрофотометрії у 124 пацієнтів з артеріальною гіпертензією в перименопаузі, з чи без супутнього цукрового діабету, з метою визначення кореляції інтегральних показників інфрачервоного спектроскопічного аналізу.
Результати. Вирішено задачу детального визначення спектрометричних коефіцієнтів у діагностично-значимій частотній ділянці досліджуваних зразків. Проаналізовано вміст ендотеліну-1 у спектрах пропускання плазми крові в обраного контингенту хворих.
Висновок. Доведено, що метод інфрачервоної спектрофотометрії плазми крові дозволяє з високою точністю (98,6%) проводити інфрачервоний експрес-аналіз стану пацієнтів до лікування, під час та після призначеного лікування, не застосовуючи дороговартісні та громіздкі методи імуноферментного аналізу.
Посилання
Ushenko AG, Pishak VP, Pishak OV, Olar OI, Yermolenko SB, Prydij AG, et al. Mueller matrices mapping of biological tissue architectonics. Proc. SPIE. 2004;5477. doi: 10.1117/12.559803.
Peresunko O, Kruk T, Voloshynska K, Gruia I, Gavrila C, Yermolenko S, et al. Spectrometry techniques in diagnostics of hereditary breast cancer. Proc. SPIE. 2015;9258. doi: 10.1117/12.2068184.
Ushenko AG. Laser polarization microscopy of biofractals. Proc. SPIE. 1998;3573. doi: 10.1117/12.324602.
Ushenko YuA. Polarized cartography of biofractals. Elektronika. 2004;8-9:313-5. doi: 10.1109/LFNM.2004.1382477.
Ushenko YuA. Polarization phase mapping of biological tissues: II. Skin as a transformer of vector structure of coherent radiation. Proc. SPIE. 2004;5477:506-12. doi: 10.1117/12.560024.
Ushenko AG. Laser probing of biological tissues and the polarization selection of their images. Optics and Spectroscopy. 2001;91(6):932-6.
Voloshynska К, Ilashchuk Т, Yermolenko S. Spectropolarimetry of blood plasma in optimal molecular targeted therapy. Proc. SPIE. 2015;9258. doi: 10.1117/12.
Ushenko AG, Burkovets DN, Yermolenko SB, Ushenko YuA, Pishak VP, Pishak OV, et al. Polarized microstructure of laser radiation scattered by optically active biotissues. Proc. SPIE. 1999;3904. doi: 10.1117/12.370450.
Voloshynska K, Ilashchuk T, Yermolenko S. Spectropolarimetry of blood plazma in optimal molecular targeted therapy. Proc. SPIE. 2015;9258. doi: 10.1117/12.2068189.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 K. O. Voloshynska, O. V. Garvasіuk, S. M. Kovalchuk, M. V. Kovalchuk
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
