Оптимізація контролю гіперсприйнятливості дихальних шляхів у школярів, хворих на бронхіальну астму
Ключові слова:
діти; бронхіальна астма; гіперсприйнятливість бронхів; НуклеїнатАнотація
Двічі сліпим плацебо контрольованим методом досліджено вплив Нуклеїнату на гіперсприйнятливість дихальних шляхів у комплексному лікуванні бронхіальної астми в 98 школярів. За допомогою таблиці випадкових чисел сформовані дві клінічні групи. До першої групи увійшли 47 осіб, які в комплексі базисної терапії приймали Нуклеїнат у дозі 0,25 г на добу протягом 21 дня. Другу групу сформували з 51 дитини, що отримували плацебо за тією ж схемою. Показано, що завдяки використанню Нуклеїнату досягнуте зниження гіперсприйнятливості дихальних шляхів та оптимізацію контролю захворювання, на що опосередковано вказувало зростання ризику виявлення помірної сприйнятливості бронхів до гістаміну.
Посилання
Andriiuk LV. Vid nukleinovykh kyslot do preparatu Nukleinat [From nucleic acids to nucleic acid]. Zdorov'ia Ukrainy. 2007;17:2-3. (in Ukrainian).
Balabolkin II, Smirnov IE, Bulgakova VA. Sovremennaya kontseptsiya patogeneza bronkhial'noy astmy u detey [The modern concept of the pathogenesis of bronchial asthma in children]. Immunologiya. Allergologiya. Infektologiya. 2006;1:26-35. (in Russian).
Besh LV, Berhtravm VI, Mushak IZ. Suchasni mozhlyvosti vyboru optymal'noi bazysnoi terapii bronkhial'noi astmy u ditei [Modern possibilities of choosing the optimal basic therapy of bronchial asthma in children]. Sovremennaya pediatriya. 2006;4:24-6. (in Ukrainian).
Zemkov VM, Perederiy VG, Zemskov VG, Bychkova NG. Immunokorrigiruyushchie nukleinovye preparaty i ikh klinicheskoe primenenie [Immunocorrecting nucleic drugs and their clinical use]. Kiev: Zdorov'ia; 1994. 232 p. (in Russian).
Revyakina VA. Bronkhial'naya astma u detey [Bronchial asthma in children]. Lecheshchiy vrach. 2005;3:65-8. (in Russian).
Global Strategy for Asthma Management and Prevention. National Institutes of Heals National Heart and Lung and Blood Institute: Revised; 2006. 105 p.
Green RH, Brightling CE, Woltmann G, Parker D, Wardlaw AJ, Pavord ID. Analysis of indused sputum in adults with asthma: identification of subgroup with isolated sputum neutrophilia and poor response to inhaled corticosteroids. Thorax. 2002;57(10):875-9.
Ly NP, Soto-Quiros ME, Avila L. Paternal Asthma, Mold Exposure, and Increased Airway Responsiveness Among Children With Asthma in Costa Rica. Chest. 2008;133(1):107-14.
O'Byrne PM, Inman MD. Airway Hyperresponsiveness. Chest. 2003;123:411-6.
Peat JK, Grey EJ, Mellis CM. Differencec in airway responsiveness between children and adult living in the same environment: an epidemiological study in two regions of New South Wales. Eur Respir J. 1994;7:1805-13.
Turner SW, Palmer LJ, Rye PJ. Determinants of airway responsiveness to histamine in children. Eur Respir J. 2005;25:462-7.
Yawn BP, Brenneman SK, Allen-Ramey FC. Assessment of asthma severity and asthma control in children. Pediatrics. 2006;118(1):322-9.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 У. Марусик, Н. Скращук
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
