Таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники мікробіоти гнійного вмісту барабанної порожнини у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт

Автор(и)

  • В. Бендас асист. кафедри мікробіології та вірусології Буковинського державного медичного університету м. Чернівці, Україна
  • Н. Яковичук доц. кафедри мікробіології та вірусології Буковинського державного медичного університету м. Чернівці, Україна
  • О. Плаксивий доц. кафедри дитячої хірургії та отоларингології, завідувач курсу отоларингології Буковинського державного медичного університету м. Чернівці, Україна
  • Л. Сидорчук доц. кафедри мікробіології та вірусології Буковинського державного медичного університету м. Чернівці, Україна
  • І. Калуцький доц. кафедри дитячої хірургії та отоларингології Буковинського державного медичного університету м. Чернівці, Україна
  • О. Бліндер доц. кафедри мікробіології та вірусології Буковинського державного медичного університету м. Чернівці, Україна
  • Д. Ротар доц. кафедри мікробіології та вірусології Буковинського державного медичного університету м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVI.1.101.2022.1

Ключові слова:

мезотимпанит; микробиота; таксономичесний состав; популяционный уровень; микроэкология

Анотація

Мета роботи. Вивчити таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники екосистеми «макроорганізм-мікробіота» гнійного вмісту барабанної порожнини у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт.

Матеріал і методи. У даному дослідженні використані зразки (виділення з вуха), відібрані у 78 пацієнтів віком від 38-64 років, хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт. Проведено бактеріологічне дослідження відібраних зразків шляхом виділення та ідентифікації мікроорганізмів з визначенням їх чутливості до антибіотиків. Ідентифікували виділені культури за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями, визначеними загальноприйнятими методами. Інокуляти зі слухових проходів 27 практично здорових людей, віком 35-62 років, склали контрольну групу.

Для розкриття механізмів колонізації (контамінації) мікроорганізмами барабанної порожнини та зовнішнього слухового проходу, у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт використали екологічний метод, який дозволив здійснити біологічну характеристику асоціативних угруповань мікроорганізмів та процесів співіснування представників різних груп мікробіоти екологічної системи «макроорганізм-мікробіота».

Характеристику видового різноманіття і багатства мікробіоценозу здійснювали за значенням індексів Маргалефа і Уіттекера. Рівень домінування таксона в біотопі визначали за значенням індексів видового домінування Сімпсона і Бергера-Паркера [11]. Кількісне домінування таксона та його роль у формуванні мікробіоценозу біотопу визначали за значенням кількісного домінування.

Результати. У роботі показано, що за індексом постійності, частотою зустрічальності таксона, за індексом видового багатства Маргалефа і видового різноманіття Уіттекера, за індексом видового домінування Сімпсона і Бергера-Паркера часто виявляється у вмісті барабанної порожнини - S. aureus. Не часто виявляються у біотопі: S. epidermidis, C. xerozis, S. hаemolyticus, E. faecalis, P. аeroginoza, P. vulgaris, C. albicans, A. niger, які за перерахованими показниками є випадковими. У процесі розвитку і перебігу хронічного гнійного мезотимпаніту настає контамінація і колонізація порожнини середнього вуха умовно-патогенними стафілококами (S. aureus, S. hаemolyticus), ентерококами (E. faecalis), ентеробактеріями (P. vulgaris), кандидами та аспергілами. Провідними збудниками гнійно-запального процесу середнього вуха хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт є S. aureus у 23 (29,49 %) хворих, S. hemolyticus та E. faecalis - 13 (16,67 %), P. aeroginoza– у10 (12,82 %) пацієнтів, у 7 (8,47 %) - P. vulgaris, у 4 (5,13 %) - S. epidermidis, у 3 (3,85 %) хворих - C. albicans, в одного хворого (1,28 %) запальний процес був зумовлений A. niger. У 4 (5,13 %) хворих із вмісту барабанноїпорожнини, умовно-патогенні мікроорганізми не виділялися.

Висновки. Гнійно-запальний процес у середньому вусі хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт є поліетіологічним захворюванням, що зумовлене умовно-патогенними бактеріями і грибами (S. aureus, S. hemolyticus, S. epidermidis, E. faecalis, P. aeroginoza, P. vulgaris, C. albicans, A. niger). Провідними збудниками хронічного гнійного мезотимпаніту є стафілококи (S. aureus, S. hemolyticus, S. epidermidis), ентерококи і псевдомонади. У більшості (94,87 %) хворих у гнійному вмісті персистує асоціація, що складається з двох мікроорганізмів, які належать до 12 різних таксономічних груп. Мікрофлора барабанної порожнини в пацієнтів із хронічним гнійним мезотимпанітом є різноманітною за видовим складом, що необхідно враховувати при емпіричному призначенні антибактеріальної терапії.

Посилання

Shkorbotun YaV. Suchasnyi pidkhid do zastosuvannia antybiotykiv u khvorykh na khronichnyi hniinyi mezotympanit [Modern approach to the use of antibiotics in patients with chronic purulent mesothympanitis]. Zhurnal vushnykh, nosovykh i horlovykh khvorob. 2005;2:53-7. (in Ukrainian).

Mal'ovanyi VV, Mal'ovana IV, Boiko SM. Likuvannia khronichnoho hniinoho mezotympanitu v stadii zahostrennia u doroslykh [Treatment of chronic purulent mesothympanitis in the acute stage in adults]. Shpytal'na khirurhiia. 2013;3:93-5. (in Ukrainian).

Zabolotnyi DI, Mitin YuV, Bezshapochnyi SB, Dieieva YuV. Otorynolarynholohiia [Otorhinolaryngology]. Kyiv: Medytsyna; 2010. 472 p. (in Ukrainian).

Eremina NV, Konakov NA. Sravnitel'naya otsenka mikroflory polosti nosa i srednego ukha u bol'nykh khronicheskim gnoynym srednim otitom, prozhivayushchikh v usloviyakh Severa [Comparative assessment of the microflora of the nasal cavity and middle ear in patients with chronic suppurative otitis media living in the North]. Rossiyskaya otorinolaringologiya. 2012;6:66-70. (in Russian).

Masenko EYu, Pavlenko SA, Prusina EB. Bakteriologicheskoe issledovanie i antibakterial'naya terapiya pri khronicheskikh gnoynykh mezotimpanitakh [Bacteriological study and antibiotic therapy in chronic purulent mesotympanitis]. Novosti otorinolaringologii i logopatologii. 2000;4:84-6. (in Russian).

Gurov AV, Guseva AL. Mikrobiologicheskie osobennosti khronicheskogo gnoynogo srednego otita i ikh vliyanie na techenie zabolevaniya [Microbiological features of chronic suppurative otitis media and their influence on the course of the disease]. Vestnik otorinolaringologii. 2007;2:7-10. (in Russian).

Hasiuk YuA, Zachepylo SV. Bakteriolohichni doslidzhennia mikroflory pry khronichnykh hniinykh serednikh otytakh [Bacteriological studies of the microflora in chronic purulent otitis media]. Zhurnal vushnykh, nosovykh i horlovykh khvorob. 2016;3:27-8. (in Ukrainian).

Bahrii MP, Shevaha BI, Bil' IO, Yaniuk AV, Mal'ovana IV, Hovda OV. Mistseva farmakoterapiia zahostrennia hniinoho khronichnoho mezotympanitu z vykorystanniam preparatu otofa u doroslykh [Local pharmacotherapy of exacerbation of purulent chronic mesothympanitis with the use of otof in adults]. Zhurnal vushnykh, nosovykh i horlovykh khvorob. 2013;5:8-10. (in Ukrainian).

Sydorchuk LI, Rotar DV, Humenna AV, Sydorchuk II. Rol' enteropatohennykh kyshkovykh palychok u rozvytku i perebihu khronichnoho nevyrazkovoho kolitu [The role of enteropathogenic Escherichia coli in the development and course of chronic ulcerative colitis]. Hastroenterolohiia. 2016;2:33-7. (in Ukrainian).

Glebova NS. Izmeneniya mikrobiotsenoza kishechnika pod vliyaniem destabiliziruyushchego deystviya blastotsistnoy invazii [Changes in intestinal microbiocenosis under the influence of the destabilizing effect of blastocyst invasion]. Vesnik Orenburgskogo gosudarstvennogo universiteta. 2007;5:155-60. (in Russian).

Uitteker R. Soobshchestva i ekosistemy [Communities and Ecosystems]. Moscow: Progress; 1980. 326 p. (in Russian).

Lebedeva NV, Krivoluzhskiy DA, Puzachenko YuG, D'yakonov KN, Aleshchenko GM, Smurov AV, et al. Geografiya i monitoring bioraznoobraziya [Geography and monitoring of biodiversity]. Moscow; 2002. 432 p. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-23

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ