Оцінка ефективності лікування хворих на астма/ХОЗЛ перехрест з та без ожиріння з урахуванням поліморфного варіанта C646G гена NR3C1 (rs41423247)

Автор(и)

  • О.А. Гуйванюк аспірант кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Ukraine
  • Г.Я. Ступницька д-р.мед.наук, професор, професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Буковинського державного медичного університету, м.Чернівці, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVI.3.103.2022.6

Ключові слова:

астма; хронічне обструктивне захворювання легень; ожиріння; генотип; лікування

Анотація

Мета роботи – оцінка можливості використання поліморфного варіанта C646G гена NR3C1 (rs41423247) для персоніфікованого призначення комбінованої терапії інгаляційними глюкокортикостероїдами (іГКС) та β2-агоністами пролонгованої дії у пацієнтів з астма/ХОЗЛ перехрестом (АХП) з та без ожиріння.
Матеріал і методи. Обстежено 40 хворих на АХП (17 пацієнтів з ІМТ˂ 30 та 23 – з ожирінням (ІМТ≥30), які отримали комбіноване лікування з використанням пролонгованих β2-агоністів та іГКС. Аналіз результатів лікування проводили за CAT-тестом, опитувальником контролю над астмою (Asthma Control Questionnaire 5 - ACQ-5) та індексом BODE з урахуванням генетичних маркерів через місяць від початку лікування. Для оцінки розподілу генотипів і алелів між групами використовували бічний тест Пірсона хі-квадрат (χ2) та величину відношення шансів (ВШ) у межах 95% довірчого інтервалу (ДІ). Математичну обробку отриманих даних проводили за допомогою програми SPSS (Statistical Package for Social Science Statistics) 16.0.
Результати. Аналіз отриманих результатів продемонстрував, що у групі пацієнтів, які відзначали погіршення стану за шкалою САТ-тесту, виявлено високу частоту генотипу GG (80,00%), що вірогідно відрізнялася [χ²=17,293; р˂0,001] від такої у групі пацієнтів із позитивною динамікою САТ, у яких генотип GG взагалі не траплявся. Частота алеля G у хворих із відсутністю покращення за шкалою САТ становила 0,96, алеля С – 0,44; у хворих із позитивною динамікою за шкалою САТ дані цифри становили 0,4 та 1 відповідно [χ²=7,721; р=0,006; ВР=5,000; 95%ДІ:1,547-16,163]. При аналізі динаміки кількості балів, отриманих за ACQ-5, результати були зіставними з такими, отриманими при оцінці САТ тесту. У пацієнтів із негативною та відсутньою динамікою індексу BODE генотип GG був виявлений у 50,00% випадків порівняно із 12,5 % випадків в осіб із позитивною динамікою індексу BODE, різниця вірогідна [χ2=5,943, р=0,015; ВР=7,000 (95 % ДІ: 1,300-37,705)]. У групі хворих на АХП з ожирінням 94,44% пацієнтів із негативною або відсутньою динамікою за індексом BODE були носіями алеля G[χ2=8,074, р=0,005], у той час як у групі пацієнтів з АХП з нормальною/надмірною масою тіла негативну динаміку індексу BODE виявлено у всіх пацієнтів даної групи, у яких визначався генотип GG [χ2=6,679; р=0,016]. У пацієнтів із негативною та відсутньою динамікою індексу BODE генотип GG виявлений у 59,1%, у той час як у групі пацієнтів з позитивною динамікою індексу BODE осіб із генотипом GG не виявлено [χ2=12,472, р˂0,001; ВР=24,556 (95 % ДІ: 2,752-219,100)]. Серед обстежених нами пацієнтів із АХП всього виявлено 14 осіб із генотипом GG за геном NR3C1 (rs41423247), у 13 з яких (92,85%) відзначена нульова або негативна динаміка стану на тлі застосування комбінованої терапії іГКС та β2-агоністами тривалої дії, згідно з оцінкою індексу BODE. При аналізі змін індексу BODE у пацієнтів без ожиріння (ІМТ˂30) при застосуванні схеми іГКС + β2-агоністи тривалої дії негативну динаміку індексу BODE виявлено у 4 із 17 пацієнтів: 2 пацієнти із генотипом CG та 2 – із генотипом GG [χ2=3,767, р=0,05]. У групі хворих на АХП та ожирінням (ІМТ≥30) за наявності генотипу GG спостерігалися прогресуючий перебіг захворювання або нульова динаміка на тлі призначеного лікування згідно з оцінкою індексу BODE. Водночас серед пацієнтів цієї ж групи з позитивною динамікою у відповідь на лікування за оцінкою індексу BODE, хворих із генотипом GG за геном NR3C1 (rs41423247) не виявлено [χ2=5,856, р=0,016].
Висновки. Результати дослідження демонструють, що серед хворих на астму/ХОЗЛ перехрест та супутнім ожирінням кількість осіб із генотипом GG за геном NR3C1 (rs41423247) є достовірно більшою, ніж у пацієнтів з астма/ХОЗЛ перехрестом та нормальною/надмірною масою тіла. Генотип GG за геном NR3C1 (rs41423247) асоційований із негативною динамікою при застосуванні комбінованої терапії іГКС та β2-агоністами тривалої дії, та може слугувати прогностичним маркером для оцінки ризику відсутності ефекту від терапії за даною схемою перед її початком у хворих на астму/ХОЗЛ перехрест, особливо за коморбідності астма/ХОЗЛ перехрестом та ожиріння.

Посилання

Roman-Rodriguez M, Kaplan A. GOLD 2021 Strategy Report: Implications for Asthma-COPD Overlap. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2021 Jun 14;16:1709-15. DOI: 10.2147/COPD.S300902.

Prystupa LN, Kmyta VV, Savchenko OV. Bcl1 polimorfizm hena hliukokortykoidnoho retseptora: asotsiatsii z antropometrychnymy ta metabolichnymy pokaznykamy [Bcl1 polymorphism of the glucocorticoid receptor gene: associations with anthropometric and metabolic parameters]. Zhurnal klinichnykh ta eksperymental'nykh medychnykh doslidzhen'. 2013;2:121-30.

Lengton R, Iyer AM, van der Valk ES, Hoogeveen EK, Meijer OC, van der Voorn B, et al. Variation in glucocorticoid sensitivity and the relation with obesity. Obes Rev. 2022;23(3):13401. DOI: 10.1111/obr. 13401.

Russo P, Tomino C, Santoro A, Prinzi G, Proietti S, Kisialiou A, et al. FKBP5 rs4713916: a potential genetic predictor of interindividual different response to inhaled corticosteroids in patients with chronic obstructive pulmonary disease in a real-life setting. Int J Mol Sci. 2019;20(8):2024. DOI: 10.3390/ijms20082024.

Sivapalan P, Borresen SW, Eklöf J, Klose M, Holm FS, Feldt-Rasmussen U, et al. Adrenal suppression in patients with chronic obstructive pulmonary disease treated with glucocorticoids: Role of specific glucocorticoid receptor polymorphisms. PLoS One. 2022;17(2):e0262898. DOI: 10.1371/journal.pone.0262898.

Keskin O, Uluca Ü, Birben E, Coşkun Y, Ozkars MY, Keskin M, et al. Genetic associations of the response to inhaled corticosteroids in children during an asthma exacerbation. Pediatr Allergy Immunol. 2016;27(5):507-13. DOI: 10.1111/pai.12566.

Sivapalan P, Borresen SW, Eklöf J, Klose M, Holm FS, Feldt-Rasmussen U, et al. Polymorphisms of the Glucocorticoid Receptor Gene and Adrenal Suppression in Patients with Chronic Obstructive Pulmonary Disease Treated with Glucocorticoids for Acute Exacerbations. 2020. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-126008/v1.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-27

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ