Нові підходи до оцінки стану та прогнозування післяопераційних ускладнень у хворих на гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини з поєднаними патологічними станами
Ключові слова:
поєднана патологія; діагностика; прогнозування розвитку ускладненьАнотація
Проведений порівняльний аналіз клініко – лабораторних параметрів та результатів лікування 206 хворих на гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини, які в 147 пацієнтів поєднувались із супутніми захворюваннями. Встановлено, що одним із основних чинників, який визначає наслідки лікування, є характер та тяжкість супутньої патології. Розроблена діагностична система, яка передбачає виділення чотирьох класів поєднаних патологічних станів. Визначення таких класів дозволяє вірогідно прогнозувати можливість розвитку післяопераційних ускладнень.
Посилання
Grigor'ev SG, Levandovskiy VV, Perfilov AM, Yunkerov VI. Paket prikladnykh programm Statgraphics na personal'nom komp'yutere [Statgraphics software package on a personal computer]. St. Petersburg; 1992. 104 p. (in Russian).
Lebedev NV, Klimov AE. Sistemy otsenok tyazhesti sepsisa i endogennoy intoksikatsii [Systems for assessing the severity of sepsis and endogenous intoxication]. Khirurgiya. 2006;5:53-6. (in Russian).
Sergienko VK, Bodnareva IB. Matematicheskaya statistika v klinicheskikh issledovaniyakh [Mathematical statistics in clinical research]. Moscow: Geotar Meditsina; 2001. 256 p. (in Russian).
Sydorchuk PI. Eksperymental'ne obgruntuvannia efektyvnosti vykorystannia okremykh system otsinky tiazhkosti stanu khirurhichnykh khvorykh [Experimental substantiation of efficiency of use of separate systems of an estimation of severity of a condition of surgical patients]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2003;7(1):20-7. (in Ukrainian).
Siplivyy VA, Grinchenko SV, Beresnev AV. Shkala otsenki tyazhesti sostoyaniya bol'nykh s ostrym sepsisom [Scale for assessing the severity of patients with acute sepsis]. Klinichna khirurhiia. 2005;3:46-9. (in Russian).
Arts DG, de Keizer NF, Vroom MB, de Jonge E. Reliability and accuracy of Sequential Organ Failure Assessment (SOFA) scoring. Crit Care Med. 2005;33(9):1988-93.
Beck DH, Smith GB, Taylor BL. The impact of low-risk intensive care unit admissions on mortality probabilities by SAPS II, APACHE II and APACHE III. Anaesthesia. 2002;57(1):21-6.
Berghmans T, Paesmans M, Sculier JP. Is a specific oncological scoring system better at predicting the prognosis of cancer patients admitted for an acute medical complication in an intensive care unit than general gravity scores? Support Care Cancer. 2004;12(4):234-9.
Graf J, Graf C, Janssens U. Analysis of resource use and cost–generating factors in a German medical intensive care unit employing the Therapeutic Intervention Scoring System (TISS–28). Intensive Care Med. 2002;28(3):324-31.
Zimmerman JE, Kramer AA, Mc Nair DS. Intensive care unit length of stay: Benchmarking based on Acute Physiology and Chronic Health Evaluation (APACHE) IV. Crit Care Med. 2006;34(10):2517-29.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ф.В. Гринчук
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
