Зміни киснево-транспортної функції крові при артеріальній гіпоксемії у людей літнього та старечого віку
Ключові слова:
киснево-транспортна функція крові; гіпоксія; старінняАнотація
Вивчена киснево-транспортна функція крові та чинники, що її визначають, у практично здорових молодих (19-30 років, 18 чол.), а також у літніх і старих людей (60-92 роки, 62 чол.) при диханні повітрям та гіпоксичною газовою сумішшю (12 % О2). Показано, що при старінні у відповідь на артеріальну гіпоксемію знижується компенсаторна реакція з боку системи кровообігу, що призводить до зменшення доставки кисню тканинам і розвитку вторинної тканинної гіпоксії. Зниження доставки кисню при диханні гіпоксичною газовою сумішшю в літніх людей пригнічує тканинне дихання і призводить до розвитку метаболічного ацидозу. При цьому зміни рН крові викликають зсув кривої дисоціації гемоглобіну вправо та поліпшення віддачі кисню в капілярах тканин, що частково компенсує вторинну тканинну гіпоксію.
Посилання
Shevchenko YuL, editor. Gipoksiya. Adaptatsiya, patogenez, klinika [Hypoxia. Adaptation, pathogenesis, clinic]. St. Petersburg; 2000. 384 p. (in Russian).
Kolb VG, Kamyshnikov VS. Rukovodstvo po klinicheskoy khimii [Clinical Chemistry Guide]. Minsk: Belarus; 1982. 366 p. (in Russian).
Korkushko OV, Ivanov LA. Gipoksiya i starenie [Hypoxia and aging]. Kiev: Naukova dumka; 1980. 274 p. (in Russian).
Korkushko OV, Ivanov LA, Pisaruk AV. Kolichestvennaya otsenka faktorov, opredelyayushchikh napryazhenie kisloroda v smeshannoy venoznoy krovi [Quantitative assessment of factors determining the oxygen tension in mixed venous blood]. Fiziologicheskiy zhurnal. 1987;33(3):25-31. (in Russian).
Korkushko OV, Pysaruk AV, Lyshnevs'ka VYu. Vikovi osoblyvosti reaktsii kardiorespiratornoi systemy na hipoksiiu [Age-specific features of the cardiorespiratory system response to hypoxia]. Fiziolohichnyi zhurnal. 2005;51(6):11-7. (in Ukrainian).
Sakharova GM, Gvozdeva EA, Brazhnik VA. Analiz srodstva gemoglobina k kislorodu i potreblenie kisloroda tkanyami [Analysis of the affinity of hemoglobin for oxygen and tissue oxygen consumption]. Pul'monologiya. 1994;1:55-9. (in Russian).
Sirotinin NN. Gipoksiya i starost' [Hypoxia and old age]. Klinicheskaya meditsina. 1960;38(8):71-5. (in Russian).
Bunn HF, Brichl RW. The interaction of 2,3-diphosphoflycerate with various human hemoglobins. J Clin Invest. 1970;49(6):1088-93.
Dörthe M, Katschinski N. Is there a molecular connection between hypoxia and ageing? Experimental Gerontology. 2006;41:482.
Camillo DG, Bianchi G, Cacchio M. Oxygen and life span: chronic hypoxia as a model for studying HIF-1α, VEGF and NOS during aging. Respiratory Physiology & Neurobiology. 2005;147(1):31-3.
Ivanov L. Die Besonderheiten des Einflusses der ausgeprägten experimentellen Hypoxie auf das respiratorische und kardiovaskuläre System im Alter. Pneumologie. 2007;61(1):53-6.
Ursino M, Magosso E, Avanzolini G. An integrated model of the human ventilatory control system: the response to hypoxia. Clin Physiol. 2001;4(21):465-77.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 О. Коркушко, А. Писарук, Е. Асанов, Л. Іванов, Н. Чеботарьов
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
