Роль L-аргініну в корекції ендотеліальної дисфункції у людей літнього віку, хворих на гіпертонічну хворобу
Ключові слова:
гіпертонічна хвороба; фактор росту ендотелію судин; функціональний стан ендотеліюАнотація
З метою вивчення впливу L-аргініну на рівень фактора росту ендотелію судин та функціональний стан ендотелію обстежено 80 хворих на гіпертонічну хворобу віком 60-74 роки, в яких визначалися відсоток приросту показника мікроциркуляції при проведенні проби з ацетилхоліном та рівень фактору росту ендотелію судин. Отримані дані свідчать про достовірне покращання функціонального стану ендотелію та підвищення рівня фактору росту ендотелію судин у сироватці крові на тлі додавання L-аргініну до стандартної антигіпертензивної терапії.
Посилання
Kovalenko VM. Demohrafiia i stan zdorov’ia narodu Ukrainy (2010) [Demography and Health of the People of Ukraine (2010)]. Kiev; 2010. 34 p. (in Ukrainian).
Dulak J, Józkowicz A, Dembinska-Kiec A. Nitric Oxide Induces the Synthesis of Vascular Endothelial Growth Factor by Rat Vascular Smooth Muscle Cells. Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. 2000. 659-666 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 В. Лишневська, О. Парасюк, Р. Леськів
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
