Зміни лейкоцитарного спектра крові у сенсибілізованих нітроксоліном мурчаків в умовах проведення токсикологічного експерименту
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXI.4.84.2017.125Ключові слова:
нітроксолін, лейкоцитарні клітини, алергічна реакціяАнотація
Мета роботи — вивчити зміни популяційної структури лейкоцитів крові у мурчаків, сенсибілізованих нітроксоліном в умовах проведення токсикологічного експерименту.
Матеріал і методи. Дослідження популяційної структури лейкоцитів крові проведено в сенсибілізованих нітроксоліном та інтактних тварин. Сенсибілізацію мурчаків проводили шляхом внутрішньошкірного введення 200 мкг (0,02 мл) препарату в зовнішню поверхню вуха. Через 10 днів після первинного введення препарату тваринам повторно, внутрішньoшкірно вводили нітроксолін у розведеннях: 1:100, 1:1000. Ступінь сенсибілізації оцінювали через 24 години після повторного введення нітроксоліну шляхом візуального oгляду поверхні шкіри на місці введення з визначенням абсолютної та відносної кількості основних популяцій лейкоцитарних клітин та розрахунку лейкоцитарних індексів.
Результати. У сенсибілізованих тварин на місці введення проби у розведенні 1:1000 спостерігали незначне почервоніння діаметром 2-3 мм, у дозі 1:100 — почервоніння та набряк з утворенням папули розміром 3-6 мм. У крові –збільшення у 2 рази відносного та абсолютного числа базофільних гранулоцитів (р>0,05) та еозинофілів (р<0,05), зниження популяції лімфоцитарних клітин (р<0,05) і показників лейкоцитарних індексів: співвідношення нейтрофілів до еозинофілів (р<0,05) та співвідношення лімфоцитів до еозинофілів (р<0,05).
Висновки. Нітроксолін проявляє алергогенні властивості: викликає перерозподіл спектра лейкоцитарних клітин із порушенням динамічної рівноваги між ними у бік зростання популяції еозинофільних та базофільних гранулоцитів, зменшення кількості лімфоцитів. В основі алергічної реакції лежить патофізіологічний Іg Е — залежний механізм розвитку.
Посилання
Cochrane SA, Arts JH, Ehnes C, Hindle S, Hollnagel HM, Poole A, et al. Thresholds in chemical respiratory sensitization. Toxicology. 2015;333:179-94. doi: 10.1016/j.tox.2015.04.010.
Kimber I, Basketter DA, Gerberick GF, Ryan CA, Dearman RJ. Chemical Allergy: Translating Biology into Hazard Characterization. Toxicol. Sci. [Internet]. 2011;120(1):238-68. Available from: https://doi. org/10.1093/toxsci/kfq346.
Dobrzyńska E, Pośniak M. Niebezpieczne substancje chemiczne — narzędzia wspomagajce ocenę ryzyka zawodowego. Medycyna Pracy. 2014;65(5):683-92.
Lalko JF, Kimber I, Gerberick GF, Foertsch LM, Api AM, Dearm RJ. The direct peptide reactivity assay: Selectivity of Chemical Respiratory Allergens. Toxicol. Sci. 2012;129(2):421-31. doi: 10.1093/toxsci/kfs205.
Lalko JF, Kimber I, Dearman RJ, Gerberick GF, Sarlo K, Api AM. Chemical reactivity measurements: potential for characterization of respiratory chemical allergens. Toxicol In Vitro. 2011;25(2):433-45. doi: 10.1016/j. tiv.2010.11.007.
Dearman RJ, Basketter DA, Kimber I. Inter-relationships between different classes of chemical allergens. J. Appl. Toxicol. 2013;33(7):558-65. doi: 10.1002/jat.1758.
Kuz'minov BP, Zazuliak TS, Yas'kiv HI, Turkina VA. Obgruntuvannia oriientovno bezpechnoho rivnia vplyvu nitroksolinu u povitri robochoi zony vyrobnychykh prymischen' [Justification of the approximately safe level of exposure to nitroxolin in the air of the working area of industrial premises]. Suchasni problemy toksykolohii, kharchovoi ta khimichnoi bezpeky. 2016;3:39-42. (in Ukrainian).
Demirkol S, Balta S, Kucuk U, Kucuk HO, Kurt O, Sarlak H. The neutrophil lymphocyte ratio may be useful inflammatory indicator before applying other expensive and invasive procedures. Indian J. Ophthalmol. 2013;61(11):685. doi: 10.4103/0301-4738.123150.
Doslidzhennia imunotoksychnoi dii potentsiino nebezpechnykh khimichnykh rechovyn pry yikh hihiienichnii rehlamentatsii: MR 8.1.4.104-2003 [Zatv. MOZ Ukrainy 25.07.2003] [Investigation of the immunotoxic activity of potentially hazardous chemicals under their hygienic regulation: MR 8.1.4.104-2003 [Pos. Ministry of Health of Ukraine 25.07.2003]. Kyiv; 2003. 30 p. (in Ukrainian).
Ivanova AS, Masternak TB, Martinov AM. Printsipy izucheniya immunotoksicheskogo deystviya farmakologicheskikh preparatov [Principles of studying the immunotoxic action of pharmacological preparations]. Toksikologicheskiy vestnik. 2010;5:25-31. (in Russian).
Men'shikov VV, editors. Laboratornye metody issledovaniya v klinike [Laboratory methods of research in the clinic]. Moscow: Meditsina; 1987. 106-26 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 B. P. Kuzminov, G. I. Yaskiv, O. I. Grushka
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
