ПОШИРЕНІСТЬ ПОЛІМОРФНИХ ВАРІАНТІВ ГЕНА IL1RL1 (rs950880) СЕРЕД МЕШКАНЦІВ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.1.105.2023.1Ключові слова:
есенційна гіпертензія; хронічна серцева недостатність; SNP rs950880 гена IL1RL1; розчинний ST2Анотація
Вивчення “генетичної архітектури” есенційної гіпертензії (ЕГ) набуває все більшої актуальності, зокрема, дослідження генетичної складової продукції пептидів, які застосовують як біомаркери в кардіології. Розчинний ST2 з родини рецепторів до інтерлейкіну-1 є перспективним маркером ремоделювання міокарда. Детального аналізу потребує генетична основа продукції ST2 - SNP rs950880 гена IL1RL1.
Мета дослідження - вивчення поширеності поліморфних варіантів SNР rs950880 гена IL1RL1 серед чоловіків, мешканців Подільського регіону України, з есенційною гіпертензією (ЕГ) різної тяжкості.
Матеріал і методи. У ході роботи обстежено 170 чоловіків віком від 40 до 60 років: 70 осіб без серцево-судинних захворювань та 100 хворих з ЕГ різної тяжкості (50 осіб з асимптомною ЕГ (АЕГ) та 50 хворих з ЕГ, ускладненою ХСН ІІ А стадії (ЕГ+ХСН)). Визначення поліморфізму rs950880 гена IL1RL1 проводили з використанням полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Статистичний аналіз результатів дослідження включав розрахунок відношення шансів, аналіз таблиць спряженості.
Результати. Встановили, що серед мешканців Подільського регіону України найпоширенішим є варіант SNР rs950880 гена IL1RL1, що має алель С: серед чоловіків без серцево-судинних захворювань домінують носії варіантів СС та АС (45,72% та 42,86% відповідно), подібною є поширеність SNР rs950880 і серед хворих з ЕГ різної тяжкості (серед пацієнтів з АЕГ гомозигот СС 42,00%, гетерозигот АС - 46,00%; у групі ЕГ+ХСН - 38,00% та 48,00% відповідно). Варіант АА в усіх групах трапляється найрідше (11,42% - у групі контролю, 12,00% - серед пацієнтів з АЕГ, 14,00% - у групі ЕГ+ХСН ).
Висновки. За частотним розподілом поліморфізму rs950880 гена IL1RL1 чоловіки з есенційною гіпертензією різної тяжкості достовірно не відрізняються від загальної популяції мешканців Подільського регіону. Носійство досліджуваного поліморфізму не асоціюється з підвищеним ризиком розвитку есенційної гіпертензії чи ускладненням її хронічною серцевою недостатністю. Спостерігається варіабельність у частотному розподілі алелів SNР rs950880 гена IL1RL1 у різних популяціях.
Посилання
Aimo A, Maisel AS, Castiglione V, Emdin M. sST2 for utcome Prediction in Acute Heart Failure: Which Is the Best Cutoff. J Am Coll Cardiol. 2019;74(3):478-79. DOI: 10.1016/j.jacc.2019.03.527.
Bi J, Garg V, Yates AR. Galectin-3 and sST2 as Prognosticators for Heart Failure Requiring Extracorporeal Life Support: Jack n' Jill. Biomolecules. 2021;11(2):166. DOI: 10.3390/biom11020166.
Bloodworth MH, Rusznak M, Bastarache L, Wang J, Denny JC, Peebles RS Jr. Association of ST2 polymorphisms with atopy, asthma, and leukemia. J Allergy Clin Immunol. 2018;142(3):991-93.e3. DOI: 10.1016/j.jaci.2018.03.020.
Dudek M, Kałużna-Oleksy M, Migaj J, Straburzyńska-Migaj E. Clinical value of soluble ST2 in cardiology. Adv Clin Exp Med. 2020;29(10):1205-10. DOI: 10.17219/acem/126049.
Ensembl project. European Molecular Biology Laboratory's European Bioinformatics Institute. [Internet] [Cited 2023, May 05]. Available at: https://www.ensembl.org/index.html.
Ho JE, Chen WY, Chen MH, Larson MG, McCabe EL, Cheng S, et al. Common genetic variation at the IL1RL1 locus regulates IL-33/ST2 signaling. J Clin Invest. 2013;123(10):4208-18. DOI: 10.1172/JCI67119.
Hongisto M, Lassus J, Tarvasmäki T, Sionis A, Sans-Rosello J, Tolppanen H, et al. Mortality risk prediction in elderly patients with cardiogenic shock: results from the CardShock study. ESC Heart Fail. 2021;8(2):1398-1407. DOI: 10.1002/ehf2.13224.
Johansson Å, Rask-Andersen M, Karlsson T, Ek WE. Genome-wide association analysis of 350 000 Caucasians from the UK Biobank identifies novel loci for asthma, hay fever and eczema. Hum Mol Genet. 2019;28(23):4022-41. DOI: 10.1093/hmg/ddz175.
Kubicius A, Bałys M, Ciampi Q, Picano E, Gąsior Z, Haberka M. Diastolic stress echocardiography and biomarkers in patients with preserved left ventricle ejection fraction and heart failure symptoms. Kardiol Pol. 2022. DOI: 10.33963/KP.a2022.0070.
Lin JF, Wu S, Juang JJ, Chiang FT, Hsu LA, Teng MS, et al. IL1RL1 single nucleotide polymorphism predicts sST2 level and mortality in coronary and peripheral artery disease. Atherosclerosis. 2017;257:71-7. DOI: 10.1016/j.atherosclerosis.2016.12.020.
Liu R, Liu L, Wei C, Li D. IL-33/ST2 immunobiology in coronary artery disease: A systematic review and meta-analysis. Front Cardiovasc Med. 2022;9:990007. DOI: 10.3389/fcvm.2022.990007.
Png G, Gerlini R, Hatzikotoulas K, Barysenka A, Rayner NW, Klarić L, et al. Identifying causal serum protein-cardiometabolic trait relationships using whole genome sequencing. Hum Mol Genet. 2023;32(8):1266-75. DOI: 10.1093/hmg/ddac275.
Schmitz J, Owyang A, Oldham E, Song Y, Murphy E, McClanahan TK, et al. IL-33, an interleukin-1-like cytokine that signals via the IL-1 receptor-related protein ST2 and induces T helper type 2-associated cytokines. Immunity. 2005;23(5):479-90. DOI: 10.1016/j.immuni.2005.09.015.
Wei P, Liu L, Wang X, Zong B, Liu X, Zhang M, et al. Expression of soluble ST2 in patients with essential hypertension and its relationship with left ventricular hypertrophy. ESC Heart Fail. 2023;10(1):303-10. DOI: 10.1002/ehf2.14147.
Bahrii DA, Starzhyns'ka OL, Zhebel' VM. Kontsentratsiia rozchynnoho ST2 u plazmi krovi ta dysfunktsiia sertsia v patsiientiv z esentsial'noiu hipertenziieiu [Concentration of soluble ST2 in blood plasma and cardiac dysfunction in patients with essential hypertension]. Ukrains'kyi kardiolohichnyi zhurnal. 2020;27(5):53-9. DOI: https://doi.org/10.31928/1608-635X-2020.5.5359. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Д.А. Багрій, В.М. Жебель
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
