ЗАХИСНИЙ ВПЛИВ ЦИТИКОЛІНУ ПРИ ГОСТРІЙ ОБОРОТНІЙ ЦЕРЕБРАЛЬНІЙ ІШЕМІЇ У ЩУРІВ

Анотація

Реваскуляризаційне втручання при ішемічному інсульті має значні часові та технологічні обмеження. Тому пошук нейропротекторних засобів залишається актуальним.
Мета роботи – оцінити нейропротекторний вплив цитиколіну в умовах гострої оборотної ішемії головного мозку в щурів.
Матеріал і методи. Для дослідження взяли 79 щурів-самців лінії Вістар, 65 з яких виконали 20-хвилинну субтотальну оборотну ішемію головного мозку шляхом одномоментного двобічного перев’язування внутрішніх сонних артерій. Тварин розподілили на три групи: 1-ша - псевдооперовані щури; 2-га – з ішемією-реперфузією без лікування (контрольна група); 3-тя – котрим одразу після ішемії-реперфузії вводили внутрішньовенно однократно препарат цитиколін. Оцінювали динаміку летальності та неврологічного статусу. Визначали функціональний стан центральної нервової системи за тестом «відкрите поле». Аналізували зміни біохімічних показників (глюкоза, лактат, сукцинатдегідрогеназа, малоновий альдегід, супероксиддисмутаза, сумарна активність NO-синтази) у соматосенсорній корі.
Результати. У групі цитиколіну, порівняно із групою контролю, летальність була вірогідно нижчою в 1-шу, 12-ту та 24-ту год спостереження (0%, 24%, 32%). Цитиколін значно зменшував неврологічний дефіцит у підгострому та відновному періодах гострого ішемічного ураження (за шкалою Stroke-index McGraw). Застосування цитиколіну призвело до збільшення тривалості епізодів горизонтальної локомоторної активності, у середньому, на 70,0 %. Використання цитиколіну достовірно зменшувало зростання рівня глюкози та лактату в ділянці соматосенсорної кори на 7-му добу, у середньому, на 17,5 % та на 32,0 %, на 14-ту - на 10,1 % та 41,1 %, рівень ферменту сукцинатдегідрогенази залишався у 2 рази вищим, а рівень малонового альдегіду був нижчим, у середньому, на 55,6 %, ніж у щурів групи контролю (р<0,05). Також на 7-му добу експерименту реєструвалось підвищення сумарної активності NO-синтази у групі цитиколіну, у середньому, на 11,1 %, а в групі контролю - на 82,4 %, на 14-ту - 10,0 % та 72,0 % (р<0,05) відповідно.
Висновки. Внутрішньовенне введення цитиколіну при ішемії головного мозку супроводжувалось позитивною динамікою змін неврологічного статусу, збільшенням виживаності тварин, нормалізацією патобіохімічних змін у соматосенсорній корі головного мозку в щурів, що дозволяє включити цей засіб до вторинних нейропротекторів.