РАНОВА ІНФЕКЦІЯ ЗОВНІШНОГО ВУХА
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.29.2.114.2025.12Ключові слова:
зовнішнє вухо; рана; нагноєння; профілактикаАнотація
Мета роботи – з’ясувати частоту, ймовірні причини нагноєння післятравматичних ран зовнішнього вуха.
Матеріал і методи. Упродовж 2006-2021 років в опікове відділення Львівського обласного госпіталю ветеранів війни та репресованих імені Юрія Липи м. Львова в ургентному порядку поміщено на лікування 49 постраждалих з травмами зовнішнього вуха, отриманими під час дорожніх аварій – 17 (34,7%), бійки –16 (32,7%), роботи з ріжучими інструментами – 10 (20,4%), укусу собаки – 6 (12,2%). Першу медичну допомогу потерпілим надано лікарями швидкої допомоги, травмпунктів та хірургічних кабінетів поліклінік. Первинна хірургічна обробка ран полягала в зупинці кровотечі, видаленні сторонніх тіл та згустків крові, промиванні ран розчинами антисептиків, кусаних – мильним розчином. Швів не накладали. До 12 годин від отримання травми госпіталізовано 26 (53,1%) потерпілих, після 12 годин – 23 (46,9%).
Результати дослідження. Операції виконано впродовж 1 год від госпіталізації – 23 (46,9%), 2-4 год – 13 (26,5%), 5-8 год – 13 (26,6%) потерпілим. Одноетапні операції застосовано у 25 (51,1%) випадках, двоетапні – у 24 (48,9%). Автохрящ для заміщення дефекту використано у 24 (48,9%) пацієнтів, позавушний клапоть – у 25 (51,1%) випадках. Післяопераційні ускладнення виникли в 7 (14,3%) пацієнтів: нагноєння рани – у 3 (6,1%), флегмона – у 2 (4,1%), некроз клаптя – у 2 (4,1%). Серед госпіталізованих до 12 годин від отримання травми ускладнення розвинулось в 1 (3,8%), після 12 годин – у 4 (17,4%). Можна припустити, що причиною цього стала поява інфекції в уражених тканинах, а проведення належної первинної хірургічної обробки рани вже не було спроможне її зупинити. Якщо в постраждалих із кусаними ранами нагноєння рани виникло у 2 (4,1%), то в решти – у 3 (6,1%) осіб.
Висновки. Нагноєння рани при заміщенні посттравматичних дефектів зовнішнього вуха – найчастіше післяопераційне ускладнення. Звернення за спеціалізованою медичною допомогою після 12 годин від отримання травми та кусані рани – фактори підвищеного ризику нагноєння рани вуха.
Посилання
Mykychak IV. Travmy shchelepno-lytsevoi dilianky klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh [Maxillofacial injuries evidence-based clinical guidelines]. 2023. (in Ukrainian).
Khrapach VV, editor. Osnovy plastychnoi ta rekonstruktyvnoi khirurhii [Fundamentals of Plastic and Reconstructive Surgery]. Vinnytsia "TVORY"; 2021. 149 p. (in Ukrainian).
Abukhder M, Tarassoli S, Hassan R, Onions E, Nasri Elmi S, Whelan R. Exploring Aesthetic Outcomes and Complications in Auricular Reconstruction Utilising Autologous Cartilage: A Systematic Review and Narrative Synthesis. Cureus. 2024;16(3):56345. DOI: 10.7759/cureus.56345.
Awad MA, Mahmoud A, Deshisha MA, Salam YZ. Complete auricular avulsion and reconstruction techniques: a literature review. The Egyptian Journal of Otolaryngology. 2024;40:149-63. DOI: 10.1186/s43163-024-00719-w.
Kyrmizakis DE, Karatzanis AD, Bourolias CA. Nonmicrosurgical reconstruction of the auricle after traumatic amputation due to human bite. Head & Face Medicine. 2006;2:45-72. DOI: 10.1186/1746-160X-2-45.
Kolodzynski MN, Kon M, Egger S, Breugem CC. Mechanisms of ear trauma and reconstructive techniques in 105 consecutive patients. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2017;274(2):723-28. DOI: 10.1007/s00405-016-4299-4.
Kobus K, Szczyt M, Latkowski I, Wojcicki P. Reconstruction of the auricle. Br J Plast Surg. 2002;55(8):645-51. DOI: 10.1054/bjps.2002.3966.
Ebrahimi A, Kazemi A, Rasouli HR, Maryam Kazemi M, Motamedi MHK. Reconstructive Surgery of Auricular Defects: An Overview. Trauma Mon. 2015;20(4):28202. DOI: 10.5812/traumamon.28202.
Bhavani SG, Prasad KV, Chandralekha M, Najma S. Nikhila C. Study on reconstruction of auricular defects in patients with acute injuries in a tertiary care hospital. Int J Acad Med Pharm. 2023;5(6):622-24.
Kumar U, Jain P. Novel Classification of Posttraumatic Ear Deformities and its Surgical Management. Indian J Plast Surg. 2020;53(2):280-86. DOI: 10.1055/s-0040-1715187.
Nojoumi A, Woo BM. Management of Ear Trauma. Oral Maxillofac Surg Clin North Am. 2021;33(3):305-15. DOI: 10.1016/j.coms.2021.04.001.
Katwala PK, Pawar VA, Katwala PP, Parmar KH. A clinical study of external ear reconstruction: a study of 20 cases. Int Surg J. 2019;6(11):4072-79. DOI: 10.18203/2349-2902.isj20195125.
Setiawan D, Stephanieb A, Fitra YJ. A case report: the staged retro auricular flaps for auricle reconstruction after traumatic amputations. Jurnal Rekonstruksi dan Estetik. 2023;8(1):41-54. DOI: 10.20473/jre.v8i1.45402.
Siegert R, Magritz R. Reconstruction of the auricle. GMS Curr Top Otorhinolaryngol Head Neck Surg. 2007;6:13-22.
Gailey AD, Farquhar D, Clark JM, Shockley WW. Auricular avulsion injuries and reattachment techniques: A systematic review. Laryngoscope Investig Otolaryngol. 2020;5(3):381-89. DOI: 10.1002/lio2.372.
Rothe K, Tsokos M, Handrick W. Animal and human bite wounds. Dtsch Arztebl Int. 2015;112(25):433-42. DOI: 10.3238/arztebl.2015.0433.
Piccart F, Dormaar JT, Coropciuc R, Schoenaers J, Bila M, Politis C. Dog bite injuries in the head and neck region: a 20-year review. Craniomaxillofac Trauma Reconstr. 2019;12(3):199-204. DOI: 10.1055/s-0038-1660441.
Mendoza JM, Chi JJ. Reconstruction of animal bite injuries to the head and neck. Curr Opin Otolaryngol Head Neck Surg. 2019;27(5):407-12. DOI: 10.1097/MOO.0000000000000564.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Буковинський медичний вісник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
