АКТИВНІСТЬ NO-СИНТАЗНИХ НЕЙРОНІВ У ЛАТЕРАЛЬНОМУ ЯДРІ ГІПОТАЛАМУСА ВНАСЛІДОК ДОВГОТРИВАЛОГО ВЖИВАННЯ ЕТАНОЛУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.29.3.115.2025.4Ключові слова:
латеральний гіпоталамус; синтаза оксиду азоту; етанол; дофамін; винагородаАнотація
Мета роботи – встановити особливості змін активації NO-синтазних нейронів в ядрі латерального гіпоталамуса (ЛГ) при формуванні алкогольної залежності.
Матеріал і методи. Експериментальне дослідження проводили на 24 гризунах чистої лінії Wistar 250-280 гр, віком 5-6 місяців, під час гострої алкогольної інтоксикації та на тлі алкогольної залежності. Аналізували зрізи головного мозку, що відповідали координатам AP: (-1,3 до -2,8) мм від лінії брегми. Використовувалась методика гістохімічного аналізу синтази оксиду азоту, за допомогою забарвлення нікотинамідаденін-динуклеотидфосфат (NADP∙H-діафорази), та кількісний аналіз NOS-позитивних нейронів.
Результати. Запропонований метод гістохімічного аналізу синтази оксиду азоту (NOS), за допомогою забарвлення NADP∙H-діафорази, дала можливість спостерігали особливу зміну кількості і щільності NO позитивних нейронів у різних групах. У групі гострої алкогольної активації (ГАІ) показники NOS нейронів виросли до 30%, а група хронічної алкогольної залежності (ХАЗ) показала спад таких нейронів на 17 % проти контрольної групи. В обох групах спостерігалися в цитоплазмі переважно дрібних до 5 мкм, а також середнього діаметра 12-15 мкм нейронів у 40-мікрометровому зрізі на площі 200 × 200 мкм2. У групи (ГАІ) на рівні (–1.3 до –2,12) мм щільність таких клітин була вищою. Найвища середня щільність NOS-нейронів зареєстрована у вентральній частині латерального гіпоталамічного ядра ( ЛГЯ) (73±1,7), а в дорсальній частині ЛГЯ - становить (57±2,2) міченого нейрона в тест-ділянці, а найменша – у ЛГЯ та ЛГЯ (19±0,7 та 16±3,8). Щільність таких клітин на рівні (-2,3/-2,8) істотно не відрізнялася від контрольних показників (p>0.05). У групи (ХАЗ) найбільше зниження щільності показників NOS нейронів у ядрах ЛГЯ на рівні від (-2,12 до -2,8) мм від лінії брегми становить (8±0,2), та коефіцієнт кореляції становить (p< 0.05), а ЛГЯ від (-2,3 до 2,8) мм від лінії брегми складав (7±3,8), та коефіцієнт кореляції становить (p<0.05), а на рівні (–2,12) мм істотно не відрізнялася від контрольних показників (p>0.05).
Висновки. Отже, результати нашого дослідження показують, що NO-синтазні нейрони латерального ядра гіпоталамуса реагують як під час гострої алкогольної інтоксикації, так і при формуванні алкогольної залежності. При гострій алкогольній інтоксикації показники виросли на 30% на рівні (–1,3 до – 2,12) мм від лінії брегми ЛГЯ (73±1,7), а в ЛГЯ (57±2,2) , а найменша – у ЛГЯ та ЛГЯ (19±0,7, та 16±3,8). Щільність таких клітин на рівні (-2,3/-2,8) істотно не відрізнялася від контрольних показників (p>0.05). У групи хронічної алкогольної інтоксикації найбільше зниження щільності показників NOS нейронів становили 17 %. У ЛГЯ на рівні від (-2,12 до -2,8) мм від лінії брегми становить (8±0,2), та коефіцієнт кореляції становить (p<0.05), а ЛГЯ від (-2,3 до 2,8) мм від лінії брегми і складав (7±3,8), та коефіцієнт кореляції становить (p<0.05), а на рівні (–2,12) мм істотно не відрізнялася від контрольних показників (p>0.05). І за таких показників роль ЛГ у вживанні алкоголю не до кінця зрозуміла і потребує подальшого вивчення. Можна припустити, що ядро латерального гіпоталамуса, маючи зв’язки із нейронами, що залучені до мотивації та винагороди, підвищує активність нейронів NO за залученням дофамінергічної системи (при гострій алкогольній інтоксикації), та, можливо, тим самим стимулює місцевий кровотік через вазодилатацію, що стимулює формування алкогольної залежності через закріплення мотивацій значущості алкоголю, а при хронічному вживанні алкоголю призводить до зниження активності NO – синтазної системи. Це може бути пов’язане з депресією викиду дофаміну, виснаженням рецепторів до NO під дією нейротоксичного впливу ацетальдегіду, що, у свою чергу, порушує баланс у циклі винагороди.
Посилання
Bear MH, Bollu PC. Neuroanatomy, hypothalamus. StatPearls. StatPearls Publishing LLC, Treasure Island (FL); 2020.
Torruella-Suárez ML, McElligott ZA. Neurotensin in reward processes. Neuropharmacology. 2020;167:10805. doi: 10.1016/J.NEUROPHARM.2020.108005.
Morganstern I, Gulati G, Leibowitz SF. Role of melanin-concentrating hormone in drug use disorders. Brain Res. 2020;1741:146872. doi: 10.1016/J.BRAINRES.2020.146872.
Jego S, Adamantidis A. MCH neurons: vigilant workers in the night. Sleep. 2013;36(12):1783-86. doi: 10.5665/sleep.3198.
Schneeberger M, Tan K, Nectow AR, Parolari L, Caglar C, Azevedo E, et al. Functional analysis reveals differential effects of glutamate and MCH neuropeptide in MCH neurons. Mol Metab. 2018;13:83-9. doi: 10.1016/j.molmet.2018.05. 001.
Harada M, Capdevila LS, Wilhelm M, Burdakov D, Patriarchi T. Stimulation of VTA dopamine inputs to LH upregulates orexin neuronal activity in a DRD2-dependent manner. Elife. 2024;12:RP90158. doi: 10.7554/ELIFE.90158.
Bills KB, Otteson DZ, Jones GC, Brundage JN, Baldwin EK, Small CA, et al. Mechanical Stimulation Alters Chronic Ethanol-Induced Changes to VTA GABA Neurons, NAc DA Release and Measures of Withdrawal. Int J Mol Sci. 2022;23(20):12630. doi: 10.3390/IJMS232012630.
Paxinos G, Watson Ch. The Rat Brain in Stereotaxic Coordinates. ScienceDirect. Retrieved July 12, 2025, from https://www.sciencedirect.com/book/9780125476201/the-rat-brain-in-stereotaxic-coordinates
Valenzuela CF. Alcohol and Neurotransmitter Interactions. Alcohol Health Res World. 1997;21(2):144-8. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/-PMC6826822/
Yoshimoto K, Ueda S, Kitamura Y, Inden M, Hattori H, Ishikawa N, et al. Administration of rotenone enhanced voluntary alcohol drinking behavior in C57BL/6J mice. Legal Medicine. 2012;14(5):229-38. doi: 10.1016/J.LEGALMED.2012.03.005.
Yoshimoto K, Murata K, Yoshikawa N, Maeda K, Mori A, Urashige Y, et al. Neural dysfunctions following experimental permanent occlusions of bilateral common carotid arteries cause an increase of rat voluntary alcohol drinking behavior. Legal Medicine. 2021;51:101875. doi: 10.1016/-J.LEGALMED.2021.101875.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Буковинський медичний вісник

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).